Родина з Волині виховує вже 18 дітей, проте шукає на усиновлення ще двох малюків

Про це повідомляє ТСН.

Олександр та Надія Степанюки разом 15 років і всі діти у них усиновлені або під опікою.

«Я не хотіла бути опікуном прийомна сім’я, я хотіла бути мамою, для мене було важливо бути мамою для дітей і тому ми для себе вирішили всиновлювати», – розповідає Надія.

«Взагалі, мені здається, це мрія мого дитинства була, щоб було багато дітей», – додає Олександр.  

Більшість дітей вони забирали з інтернатів, а почалося усе із одного сина.

«Ми брали для себе одну дитину, а потім виявилось, що є сестричка. Як сестричку не забрати, коли їй кілька місяців?» – пригадують батьки. 

А ще виявилось, що у їхнього первістка є двоє старших братів. Загалом нині восьмеро усиновлених, семеро дітей прийомних. решта під тимчасовою опікою.

«Вони знають, що вони усиновлені, бо завжди знайдуться «добрі» люди, які допоможуть. Тому я дітям пояснила, що я вас люблю, я ваша мама, я вас народила серцем», – твердить жінка.  

З історії кожної дитини тут не роблять таємниці, хоча усиновлення гарантує анонімність. Надію з меншим братом родина Степанюків забрала з інтернату 10 років тому. Тепер дівчині 24, і вона стала - помічницею вихователя-матері.

Останні усиновлені діти - 5-місячна Злата зі старшими Вікою, Максимом та Матвієм - вони рідні брати і сестри. Надія з батьками їздила їх забирати і досі згадує ті емоції.

«Там без сліз ти не виходиш, якось так шкода, що їх дуже багато», – каже дівчина. 

Ці четверо після інтернату були мовчазними і замкнутими. Зараз улюбленці родини, говіркі, відкриті і гарно вчаться.  

За статистикою, щороку в середньому 8 тисяч дітей за різних обставин втрачають родини. Лише в українських інтернатах наразі перебуває понад 90 тисяч дітей. Переважно їх можна взяти під опіку та патронат.

Адже за статусом всиновленими можуть бути лише 14 тисяч – це сироти або чиї батьки позбавлені батьківських прав. 

За останні 5 років бажаючих всиновити дитину стає менше. Зокрема, торік це було неможливо зробити через війну, поки не працювали суди.

Саме усиновлення – вважається найкращою формою опіки для дитини і у Мінсоцполітики та Мінцифрі наразі працюють над тим, аби спростити процедуру.

«Уже на виході постанова Кабміну про механізм, як ми можемо знайомити з батьками, які прийомні, як хочуть усиновити дітей за кордоном. Я переконана, що нормативні зміни, які дозволять дистанційне знайомство та дистанційне усиновлення спростять дітям життя за кордоном», – кажуть у відомстві. 

Наразі на порталі «Дія» вже можна подати онлайн-заяву і зареєструватись усиновлювачем. Наступним кроком мають стати відеозустрічі-знайомства, але вони поки що законодавчо не врегульовані. 

У родині Степанюків за час війни малюків долалось, серед них Кемаль. Коли його забрали, хлопчику було 3 місяці, нині всі підросли.

У родині підтримувати традицію кожен рік фотографуватися у дрескоді, а ще влаштовувати сімейні походи.

«Недавно в цирк їздили, довелося три ходки робити, щоб всіх завезти. Три рази чоловік повертався. У нас є автомобіль, він на сім місьці, ну, як ним завезти 20 людей», – розповідає Надія. 

Тож родина мріє про новий бус, в якому  їздитимуть усі разом. А ще чекають з фронту на брата Віталика - йому 23 і від початку війни він пішов добровольцем. Молодші діти хочуть бути схожими саме на нього.  

Діти постійно обіймають Надію і Олександра, а ті кажуть, що ще двавільних дитячих ліжка у них є. 

213 дітей усиновили українці з початку  цього року, тоді як на обліку таких, що можуть бути усиновлені в Україні нині понад 14 тисяч сиріт. У Мінсоцполітики  працюють над спрощенням процедури усиновлення, аби це стало доступнішим. 

Читайте також:

• Чи варто сумувати, якщо 8 березня відмінять? Думки відомих волинянок

• У Луцьку проходить благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ

• Матір покинула сім'ю: історія батька-одинака з Луцького району, який виховує чотирьох дітей