«Серед дозвілля - школа, бібліотека, магазини та церква московського патріархату»: як живуть люди в прикордонні Волині
За 60 кілометрів від районного центру, у волинських лісах – село Погулянка Камінь-Каширського району. За сім кілометрів через болота – українсько-білоруський кордон.
Суспільне побувало у селі прикордоння на Волині й розпитало в місцевих жителів, як нині живуть біля північного кордону та чим займаються у селі.
Мають землі і тримають господарство
Люди садять картоплю та сіють овес, раніше їздили на сезонні заробітки в Польщу – так про своє життя в селі розповіли троє місцевих чоловіків, усі Василі.
«Молотимо, послє картопля, послє опять сіємо», – каже чоловік.
Волинянин Василь каже: за 80 кілометрів, у білоруському селі Верхустя живе його швагро, якого раніше навідував не раз.
«Верхустьє село, біля Іваново. «Явою» попоїздив колись. Білоруси не підуть сюди, на Україну. Нє, нє, вони не проїдуть», – говорить чоловік.
Ще один Василь розповів, що в сусідній Білорусі живе його сестра.
«Вона мовчить. Тако говоримо, вона ж не може сказати. Четверо дітей, заберуть та й всьо», – каже чоловік.
«Населення села Погулянка становить 562 людини», – зазначив староста Олександр Токарчук.
Як розповів місцевий житель Петро Качула, тут хороші господарі, які тримають багато худоби та працюють в полі.
«Помаленьку садять городи. Саме зараз робота в полі. Корови люди тримають, голів двісті, є свині. Так все нормально. Щоб скорій кінчилася війна – во що! Щоб молодьож не гинула», – додав чоловік.
Дозвілля у селі: як відпочивають місцеві
«Сільської ради у Погулянці немає, клуб розібрали з десяток років тому», – говорить місцева жителька Олена.
«Немає куди піти, куди? Школа, бібліотека. Церква московського патріарха. Ходять, але зараз менше. Два магазини. А також, що в нас є? Садочок у Великій Глуші, довозили дітей, а зараз і того немає – закрили, не працює поки що», – каже жінка.
Не працює дитсадок від початку повномасштабної війни через близькість до Білорусі, так само як і місцева книгозбірня, – розповіла бібліотекарка Світлана Ричук.
«Ми на простої зараз, але раз на тиждень я виходжу. Дзвонять до мене, кому треба обміняти книжку, кому по навчальній програмі треба взяти. В основному малеча, але і дорослі ходять», – каже волинянка.
Декілька років тому, зазначила бібліотекарка, Інститут книги поповнив фонд сільської книгозбірні, зокрема є чимало книг волинських письменників.
Загалом у волинському селі Погулянка чимало людей живуть із того, що продають вирощені на власних господарствах ягоди.
Як розповіла місцева жителька Галина Полікарчик, яка прополювала малину на своїй ділянці, землі в Погулянці в людей багато, і надивилися в сусідній Польщі, що на продажі малини можна заробити кошти.
«В нас заготовітєлі їздять. І по чому було минулого року? Починалася минулого року 80, далі 70, 60, далі 50 і дійшло до 30 гривень. В мене біля хати мало, а там в полі, далеко ще є, соток з десять. Є в людей по багато. В сина – 30 соток посадив цього року», – додала волинянка.
Читайте також:
- 100 км охорони держкордону: на Волині відкрили оновлену прикордонну комендатуру
- Білорусь посилює держкордон: що відомо