Як реабілітуються військові в районній лікарні на Волині

Про це розповів Суспільному керівник закладу Михайло Бегаль. 

До реабілітаційного процесу залучені 6 лікарів, 10 фізичних та ерготерапевтів, а також понад 10 асистентів, розказує завідувачка неврологічного відділення Світлана Войнарівська.

З її слів, пацієнти дуже різнопланові — після гострих травм, інсультів, велика кількість військовослужбовців. Одночасно в закладі може перебувати орієнтовно 20 військовослужбовців з різних куточків України.

Окрім стандартних реабілітаційних послуг, передбачених пакетом НСЗУ, у лікарні є додаткові опції — підводна витяжка для людей з проблемами опорно-рухового апарату, в дитячому відділенні — іпотерапія, є соляна кімната для реабілітації дихальної системи, велика кількість апаратів для тренування м’язів, каже лікарка.

Також у медзакладі працюють логопеди й психологи, які надають консультації.

Частину часу пацієнти лікарні проводять на вулиці, говорить директор медзакладу Михайло Бегаль. Для дорослих тут облаштували спеціальні доріжки для реабілітації, альтанки та тренажери, а для дітей — спортивний майданчик і катання на поні.

«У війну багато обладнання закупили на серйозні великі суми, людей добавилося за цей період. На 7 га окремо плануємо облаштування sky-парку з тренажерами для вуличної реабілітації», — розповідає директор Ратнівської центральної райлікарні.

Нині працюють над проєктом, після цього займуться грантами, будуть шукати фінансування, каже Михайло Бегаль.

Історії пацієнтів, які проходять реабілітацію

Володимир Лукашик у Ратнівській лікарні — втретє. Каже, що почав помічати позитивні зміни — став легше підійматися на ноги. Чоловік отримав поранення у боях біля Бахмута. Отримав групу інвалідності, переніс кілька операцій на око, щелепу, ногу. Країну чоловік захищав упродовж трьох років.

«При пораненні я спочатку зовсім не міг ходити, біль був нестерпний, була чашечка тріснута плюс багато осколків, спочатку на колясці катали, потім я був на двох кулях, тепер перейшов на одну кулю», — каже ветеран війни.

На тренажері займається військовослужбовець Олег Бігун. Спочатку, — розповідає, — служив під Бахмутом, потім на Харківщині, на Куп'янському напрямку.

«Боїв легких немає, там, де смерть, таке робиться, не дай Бог бачити. Стараємося жити, виживати, в мене проблеми зі спиною, то мені такий спорт приписали», — говорить Олег.

Петрові Олійнику — 58 років, він зі Львова. В його віці, — каже військовослужбовець, — складно продовжувати службу в ЗСУ: здоров’я погіршилось через поранення і контузії. Його мобілізували у 2022 році, до цього працював автослюсарем.

«У війну пішов в прикордонні війська, зараз в тиловій частині після поранень і контузій. Реабілітація дуже допомогла. Раніше я себе ще живчиком чув, а зараз багато болячок: і цукор, і в нирках камені, і психіка така. Як приїхав сюди, боявся, як бджола залетіла — я думав FPV-дрон, безсоння, зараз адаптуюсь, бо від кожного шуму зривався», — розповідає Петро Олійник.

Окрім, військовослужбовців у відділенні реабілітуватися й цивільні пацієнти. 

Читайте також: 

• «Там дуже важко лишитися людиною і витримати це все»: розповідь експолоненого, який проходить реабілітацію у Луцьку
• Семеро дітей, дружина й онук: після поранення до сім'ї повернувся прикордонник з Волині
• «Не вірив, що зможу ходити»: історія ветерана війни, який відновлюється у медичному реабілітаційному центрі Луцька