Не мав шансів вижити: волиняни попрощались із Героєм Сергієм Салінським

Про це повідомляє Ковельська міська рада.

Сергій народився у нашому місті в родині машинобудівників Анни Миколаївни та Степана Трифоновича Салінських. Навчався в ЗОШ №10, а після дев’ятого класу - у вечірній школі. Паралельно отримав водійські права та почав працювати.

Він рано залишився без батька, тому, як старший син, був для мами першим помічником та опорою в родині.

Чоловік був на різних роботах, їздив на заробітки у Польщу. До мобілізації працював на складі побутової хімії компанії VIA Континент.У жовтні 2013 року Сергій одружився. У них з дружиною Іванною народилась донечка Катя, якій зараз 10 років.

Він жив зі своєю родиною, яка була для нього джерелом енергії, будував плани, але в усе це втрутилась війна. У кінці червня Сергія мобілізували. Він пройшов підготовку і почав службу гранатометником комендатури швидко-го реагування 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Недовгим був його шлях воїна. Свій останній бій Сергій прийняв 17 вересня поблизу села Тихе Чугуєвського району Харківської області. Позиції, де перебував він з побратимами, накрило артилерійським вогнем противника. З неба ворог атакував безпілотниками. Шансів вижити не було. Тепер йому назавжди 45.

Щирі слова співчуття родині Героя - мамі Анні Миколаївні, дружині Іванні, донечці Каті, братові Віктору та всім, хто знав і любив Сергія, висловив міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

«Сергій Салінський загинув як Герой на полі бою, до останнього вірний військовій присязі, обов’язку захисника України. Він поліг заради майбутнього своєї родини, донечки, рідного міста та України. Будьмо достойні його пам’яті. Честь, слава Герою!», - зазначив мер.

Вчителька захисника, а тепер його донечки Катрусі, Ольга Приймачук пригадала, що Сергій був скромним, дисциплінованим, допитливим у школі.

«В одному зі своїх творів він написав, що хоче бути будівельником, зводити житло, в якому б комфортно жилося людям, в яке б вони хотіли повертатись. Він любив життя, свій дім, свою родину, а найбільше - донечку Катрусю, якою він так пишався. Як тепер важко осягнути розумом, що ця дитина втратила татуся, а родина – опору і підтримку. Яка висока ціна нашої свободи і незалежності», - сказала Ольга Василівна.

Поховали Сергія Салінського на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині воїна. Вічна шана і пам'ять Герою!