Шість дітей і велика сила: історія «Матері-героїні» з Волині, яка втратила чоловіка

Як розповіла жінка Суспільному, її чоловік Юрій був добровольцем і служив бойовим медиком у 92-й окремій механізованій бригаді імені Івана Сірка.

"Він міг і не піти, але дуже хотів взяти до рук зброю. Написав заяву і пішов добровільно. В батальйоні служив бойовим медиком. Освіти медичної не мав, але не боявся ні ран, ні крові", — розповідає Раїса Мороз.

За словами жінки, чоловік служив близько пів року, після чого потрапив на Луганщину, де отримав важке поранення.

"Ми пів року намагалися вийти з того всього. Перевезли його до Луцька. До служби він уже був непридатний і звільнився. А вже на мирній території сталася страшна аварія. Він боровся за життя приблизно пів року, але стара бойова рана дала про себе знати — організм не витримав", — каже жінка.

Найменший син у родині народився під час служби батька.

"Коли почалася війна, ми з Юрієм дізналися, що я вагітна. А через кілька днів почалися вибухи. Сашко народився, коли Юрій був на службі", — згадує Раїса.

Зараз жінка виховує трьох синів і трьох доньок. Найстаршому — 18 років, він навчається у коледжі харчових технологій.

Раїса працює вчителькою у Підгайцівському ліцеї — викладає зарубіжну літературу та працює з дітьми з особливими освітніми потребами.

"Я не думала, що буду мамою шести дітей. За кожну дитину боролася — як тільки дізнавалася про вагітність, відразу лікарня і до самого народження. Вагітності були важкі, але зараз маю шістьох прекрасних дітей", — каже вона.

Родина живе у півтораповерховому будинку. Через брак місця кімнати доводиться облаштовувати під потреби господарства.

"В нас зараз такий період: кімнату дівчаток забрали під розсаду. Вільних кімнат немає — всі зайняті. Інколи жартую, що діти всюди. Але це добре", — говорить жінка.

Сім’я веде господарство: вирощують овочі у теплиці та на городі, частину продукції продають на ринку.

"Я дуже люблю землю. Вона для мене знімає стрес. Ми працюємо всі разом, діти допомагають одне одному", — розповідає Раїса.

У теплиці вирощують зелень, овочі — для власних потреб і частково на продаж.

"Ми з чоловіком планували трохи інакше — хотіли повністю займатися овочами. Але зараз самі, тому з дітьми вирощуємо зелень", — каже вона.

Попри труднощі, жінка каже: найбільше сил їй дають діти.

"Я не знаю, скільки випробувань має випасти людині, але мене піднімали діти. Як би не було важко — ти встаєш і йдеш далі заради них", — говорить Раїса Мороз.

Також додає, що звання "Мати-героїня" — це велика відповідальність.

"Це дуже важка праця. Найважче — виховання. Хочеться дати дітям щось добре і правильне", — каже вона.

Щодня в родині починається рано: діти йдуть до школи, мама — на роботу, а ввечері всі збираються разом удома.

Читайте також:

• У громаді на Волині чотирьом жінкам присвоїли почесне звання «Мати-героїня»
• У Луцькій громаді дев’ятьом жінкам присвоїли звання «Мати-героїня»