«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

На Волині учасниці народного аматорського фольклорного колективу «Криниця» співають обрядових пісень під час жнив. Так жительки села Видерта Камінь-Каширського району бережуть та відтворюють українські традиції.

Про це повідомляє Суспільне

Зі слів керівниці ансамблю Любові Зубач, поки на Волині тривають жнива, їхній колектив вирішив відтворити традицію жнивних пісень.

«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

«На поле треба йти гарною, бо можуть пересудити»

Жнивний обряд починається з переодягання. Важливо відтворити те, у якому вигляді українці колись ходили жнивувати, розповіла керівниця ансамблю «Криниця» Любов Зубач.

Жінки зав'язують на ноги постоли, які виготовили ще їхні батьки. Сорочки й спідниці теж вбирають старовинні. На голові обов'язково зав'язати світлу хустку, щоб захиститися від палючого сонця.

«Ця вишита сорочка, то від свекрухи. А в неї ще від її матері. Вона дуже давня. Їй вже більш як 200 років. На ній вже, бачте, я поміняла манжети на рукавах», — розповіла Любов Зубач.

«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

Вигляд під час польових робіт обов'язково треба мати акуратний, каже учасниця ансамблю Валентина Нестерук.

Бо жнива були масовим дійством і якщо прийти у зім'ятому чи не ошатному одязі, то можна було зажити в селі репутації не охайної господині.

«Скажуть: ой, яка неряха! Треба йти гарною, бо можуть пересудити. Ще навіть і хусточка випрасується і сорочечка викачається. Одна поперед одною жнуть!» — пригадує Валентина Нестерук.

«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

«У 5 років під час жнив врізала серпом пальця»

Учасниці ансамблю «Криниця» Марії Орлюк — 80 років. Вона розповіла, що ходила разом із сестрами на жнива із 5-річного віку. Біля неї були й молодші діти, для яких вона ще й була за няньку.

Немовлят приносили у дерев'яній невеличкій люльці. Завданням старших дітей було, цю люльку колисати, коли маля проснеться і заплаче.

«Колись тільки жали серпами, бо ж не було комбайнів. Серпи дуже гострі були. Я у 5 років врізала пальця серпом. То довго пам'ятала того серпа. Мама мені на пальця хукала», — пригадує Марія Орлюк.

«Щоб снопок був гарненький, не кошлатий»

Зрізані серпом колоски складали у снопи. Сніп обов'язково мав бути рівненький, каже учасниця ансамблю Надія Привиденець.

Зі слів жінки, її руки добре пам'ятають як крутити перевесла. Як візьме солому, то в неї це досі виходить автоматично.

«Старалися люди, щоб снопок був гарненький, не косматий, не кошлатий. Бо потім ще ж вручну його молотити. Ставили снопи в копу. А ще наверх, акуратно, як ніби перукар, накладали шапку, щоб не гнили колоски, як раптом дощ», — говорить Надія Привиденець.

Усі роботи супроводжуються співом. Женчики, зокрема, під час співу просять в бога хорошої погоди та здоров'я, щоб швидко виконати польові роботи.

«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

Також співають пісень про щедрого господаря та господиню, які частуватиме робітниць після завершення робіт.

«Нехай хазяйка чує, нам вечерю готує! Нам вечеря не мила, нас нивонька втомила. Не так нива, як гони — широкії загони!» — виспівують учасниці ансамблю.

«У 92 роки ще пам'ятає слова пісень»

Слова усіх обрядових пісень, зокрема жнивних, учасниці ансамблю "Криниця" чули від своїх мам та бабусь, розповідає керівниця Любов Зубач.

З її слів, автентичну манеру співу місцевих мешканок теж намагаються максимально відтворити.

«Ми чули як наші матері співали. Я це дуже любила й усе запам’ятовувала. Моїй мамі 92 роки і вона ще пам'ятає слова пісень і коли треба, то мені нагадує», — каже Любов Зубач.

«Так робили наші предки»: у селі на Волині бережуть традиції під час жнив

Після завершення робіт, усі зібралися на спільну вечерю. Частування у господинь села Видерта, складається виключно із домашніх, традиційних страв.

Деякі з них внесені до переліку нематеріальної гастрономічної спадщини.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

На Волині знайшли понад столітню зубну щітку з кістки

На Волині знайшли понад столітню зубну щітку з кістки

«Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежі 1972 року» – Олександр Котис

«Караїмська кенаса в Луцьку простояла століттями, але не пережила пожежі 1972 року» – Олександр Котис

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»
історії війни

З футболу на фронт: історія бійця волинської бригади з позивним «Маглай»

Історичні кадри: як у Ковелі 20 років тому освячували найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку
фото

Історичні кадри: як у Ковелі 20 років тому освячували найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку

Село Кличковичі на Волині: чи пов’язані брати Клички зі своїм «родовим» селом

Село Кличковичі на Волині: чи пов’язані брати Клички зі своїм «родовим» селом

Волинянка через десять років знайшла вишиванку зі свого сну

Волинянка через десять років знайшла вишиванку зі свого сну

Агрожиття без прикрас: як волонтерка та блогерка з Волині підкорює Instagram жнивами й гумором
фото

Агрожиття без прикрас: як волонтерка та блогерка з Волині підкорює Instagram жнивами й гумором

Лучанин відкрив найбільше підземне озеро України

Лучанин відкрив найбільше підземне озеро України: перша велика водойма в печері

Топ-7 археологічних відкриттів Волині під час повномасштабної війни
фото

Топ-7 археологічних відкриттів Волині під час повномасштабної війни