У 61 рік став татом: історія бджоляра з Волині, який втратив під потягом ноги

Чоловік жив у Болгарії до 26 років. Потім був військовим, а згодом одружився на українці. Так і потрапив на Волинь, - йдеться у сюжеті каналу Аверс.

Грудень 1997 року розділив життя українського болгарина на до та після. Внаслідок нещасного випадку він лишився без ніг.

«Я йшов на роботу, сніг, зима, а поїзд не подавав сигнал. Я переходив через дорогу, мене збив, протягнув ще 125 метрів.Зупинився, вийшли два п'яних амбали. Взялися за голову, сіли 15-20 метрів від мене, а я ще в свідомості. Попросив допомогти, щоб вийти з-під вагона. Вони сиділи і не допомогли. Я сам виліз з-під вагона», - згадує чоловік.

Диню Іванов каже, майже зразу відчув, що ніг у нього більше немає. Пригадує, втратив свідомість вже після того, як приїхала швидка. Чоловік вважає те, що перші хвилини після нещасного випадку до приїзду медиків він лишався при тямі, врятувало йому життя. Потім пів року дружина Диня Іванова фактично не відходила від його ліжка. Врятували і медики. Новий сенс життя чоловік віднайшов у бджільництві. У його господарстві нині 25 вуликів, у яких до мільйона бджіл.

«Кожна бджілка за день робить до 100 виліток. Вона сама важить 7 грамів, а приносить 32 мг корисних речовин для людини.Це нектар і пилок. Той мед корисний для людини. Містить 100 видів вітамінів. Спочатку тесть займався тут. Було менше. Тесть помер, я став калікою. Треба було продовжити бджільництвом займатися, а не було кому. Поки теща була жива, вона трошки допомагала мені. Жінка допомагала, діти допомагали. А як вже останнім часом тільки сам», - розповідає чоловік.

У чоловіка велика родина розкидана по всьому світі. Двоє дорослих дітей, має трьох внучок і одну правнучку. А ще у 61 рік волинський болгарин став батьком і у нього підростає восьмилітня донечка, яка часто приходить до тата в гості.

Диню Іванов допомагає нашим захисникам. Передає мед, як на передову, так і у госпіталі, де лікують військових. Диню Іванов впевнений, Україна неодмінно переможе. І пишається тим, що має дві батьківщини.

Читайте також:

• Жодного разу не лікувалася у лікарні і садить городи: історія 92-річної бабусі з Волині
• «Нам є що та кого захищати!»: офіцер Волинської ТрО нещодавно став дідусем і мріє здобути омріяну перемогу
• У Володимирі релігійна громада прихистила прикутого до ліжка волинянина та дівчину-сироту з Краматорська