У день загибелі міг не йти на позиції, бо щойно прийшов з «нуля»: триває збір підписів про присвоєння волинянину державної нагороди

Народився захисник 3 січня 1967 року, і все життя проживав на Волині, в селі Баїв Луцького району, працював механіком.

25 лютого 2022 року, без вагань, пішов добровольцем - боронити рідний край. Був зарахований до 53 батальйону 100-окремої бригади територіальної оборони, військова частина A7062.

Незважаючи на військову спеціальність – «водій», постійно ходив з побратимами на позиції, добами жив в окопах, під міноментними обстрілами, під постійними атаками росіян боронив рідну землю, захищаючи околиці міста Бахмут, сіл Іванівське, Хромове, Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Як розповіли побратими, у той чорний день - 28 травня 2023 року він мав право вибору - не піти на позиціі, бо щойно прийшов з нуля, однак запропонував молодшому бійцю його замінити, та без відпочинку відбув на чергування, де й судилось прийняти свій останній бій.

Ніколи більше не подбає про престарілих батьків, не обійме він онуків і дітей, не поцілує дружину. Україна була для нього усім. В найгарячішій точці фронту, на околицях міста-фортеці Бахмут, Антон віддав в бою за рідну землю найдорожче - своє життя.

Захисник завжди був опорою для родини та оточуючих: поставивши на ноги 2 дітей, маючи 3 онуків, допомагаючи 80-річному батькові та матері, завжди знаходив час і для господарювання на своїй землі, разом з донькою і дружиною співав у церковному хорі.

Єфімчук Антон Костянтиновичу агинув 28 травня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.

«Клята погань прийшла на нашу землю і на 56-му році життя змусила Антона Єфімчука взяти до рук зброю. Він дуже любив Україну і гордився своїм рішення. На жаль, слова з Державного гімну України виявились віщими - «Душу й тіло ми положим, за нашу свободу…». Так і трапилось… Ніщо не замінить нам Антона – тепер для усієї нашої родини, як і для кожного українця, лише перемога має сенс», - йдеться в тексті.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• «Надійний побратим, люблячий син та коханий чоловік»: молодому захиснику з волинської бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду
• «Найтяжча дорога - на цвинтар до рідної дитини»: батьки полеглого Героя з Волині поділилися спогадами про нього
• Життя обірвалося внаслідок обстрілу: Зеленський вручив рідним полеглого волинянина найвищу державну нагороду