У день загибелі міг не йти на позиції, бо щойно прийшов з «нуля»: триває збір підписів про присвоєння волинянину державної нагороди
Петиція про присвоєння найвищої державної відзнаки «Герой України» (посмертно) 56-річному захиснику з Волині Антону Єфімчуку зібрала 21 581 підписі із 25 000 необхідних. До кінця збору залишилось 21 день. Необхідно зібрати ще 3 419 підписів.
Народився захисник 3 січня 1967 року, і все життя проживав на Волині, в селі Баїв Луцького району, працював механіком.
25 лютого 2022 року, без вагань, пішов добровольцем - боронити рідний край. Був зарахований до 53 батальйону 100-окремої бригади територіальної оборони, військова частина A7062.
Незважаючи на військову спеціальність – «водій», постійно ходив з побратимами на позиції, добами жив в окопах, під міноментними обстрілами, під постійними атаками росіян боронив рідну землю, захищаючи околиці міста Бахмут, сіл Іванівське, Хромове, Богданівка Бахмутського району Донецької області.
Як розповіли побратими, у той чорний день - 28 травня 2023 року він мав право вибору - не піти на позиціі, бо щойно прийшов з нуля, однак запропонував молодшому бійцю його замінити, та без відпочинку відбув на чергування, де й судилось прийняти свій останній бій.
Ніколи більше не подбає про престарілих батьків, не обійме він онуків і дітей, не поцілує дружину. Україна була для нього усім. В найгарячішій точці фронту, на околицях міста-фортеці Бахмут, Антон віддав в бою за рідну землю найдорожче - своє життя.
Захисник завжди був опорою для родини та оточуючих: поставивши на ноги 2 дітей, маючи 3 онуків, допомагаючи 80-річному батькові та матері, завжди знаходив час і для господарювання на своїй землі, разом з донькою і дружиною співав у церковному хорі.
Єфімчук Антон Костянтиновичу агинув 28 травня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.
«Клята погань прийшла на нашу землю і на 56-му році життя змусила Антона Єфімчука взяти до рук зброю. Він дуже любив Україну і гордився своїм рішення. На жаль, слова з Державного гімну України виявились віщими - «Душу й тіло ми положим, за нашу свободу…». Так і трапилось… Ніщо не замінить нам Антона – тепер для усієї нашої родини, як і для кожного українця, лише перемога має сенс», - йдеться в тексті.
Підтримати петицію можна за посиланням.
Читайте також:
- «Надійний побратим, люблячий син та коханий чоловік»: молодому захиснику з волинської бригади просять посмертно присвоїти державну нагороду
- «Найтяжча дорога - на цвинтар до рідної дитини»: батьки полеглого Героя з Волині поділилися спогадами про нього
- Життя обірвалося внаслідок обстрілу: Зеленський вручив рідним полеглого волинянина найвищу державну нагороду
Будь в курсі усіх новин
