У громаді на Волині попрощалися з 35-річним Героєм Богданом Гончаром

Його світлий образ, повний товариськості і позитиву, залишиться в серцях тих, хто пам’ятає його з дитинства, - пишуть про Героя на фейсбук-сторінці громади.

У місцевій гімназії, в якій навчався хлопець, тепло згадують про нього:

«Богдан запам’ятався звичайним, скромним хлопчиною. Сором’язливий, і цю сором’язливість, здається, намагався сховати за ледь помітною посмішкою. Він завжди усміхався».

А ще був добрим і вихованим. Ніколи не кривив душею, відверто казав правду у вічі і, взагалі, поводився порядно.

По закінченні школи Богдан здобув фах електрика в одному з профтехучилищ Ковеля. Потому не цурався жодної роботи: трудився біля дому, а також працював різноробочим в окремих господарствах.

Звичне життя змінив на життя військового цьогоріч: призваний на військову службу по мобілізації, на початку січня 2024 року. З честю і гідністю прийняв цей виклик. Сміливо і відважно захищав свій дім, родину та свій народ. У Богдана залишилися матір, хворий батько, сестра, дванадцятирічний син.

На прощанні із ним мало хто міг стримати сльози, адже ми втратили направду хорошу людину. Молодого чоловіка, в якого попереду могло бути багато років життя, якби не російський ворог, який прийшов знищити нас.

По завершення літії, яку священники відслужили біля батьківської оселі Богдана Гончара, слова підтримки і співчуття його рідним і близьким висловив сільський голова Віталій Кашик.

Він наголосив, що ця війна не є випадковою, адже росія веде загарбницьку політику віками, і коли вона вдалася до відкритої збройної агресії, то лише завдяки таким воїнам, як Богдан, Україні вдалося спинити ворога від подальшого просування, а всі ми маємо можливість жити вільно і під відносно мирним небом тут, на рідній землі.

- Знав Богдана особисто, - мовив Віталій Кашик. - Він був добрим, товариським, завжди готовим прийти на допомогу. Був звичайним сільським хлопцем… Любив риболовлю, тихе полювання. А після того, як йому випав шлях воїна, ми дізналися, що він ще й був сміливим і мужньо прийняв і цей виклик.

Сьогодні ми зібралися тут із сумного приводу - провести нашого доброго друга і односельчанина в останню земну дорогу. Але також він зібрав нас тут усіх, аби ми ще раз запитали у себе: хто ми? За що помирають наші Герої? Як зробити так, щоби ці втрати не були даремними, а ми були гідними їх? Даймо кожен для себе відповіді на ці питання… Слава Україні та Героям Слава!

Поховали Богдана Гончара на місцевому кладовищі з усіма релігійними та військовими почестями. Спочивай з миром, Герою.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!