У Луцьку зустріли звільнених з полону бійців 14-ї бригади Валерія Кодню та Івана Баса

Привітати бійців із поверненням на Замкову площу в місті прийшли рідні, близькі, друзі, жителі громади, активісти та учасники громадської організації «Автомайдан Луцьк», - пише Суспільне.

Валерію Кодні із села Бубнів Володимирського району 34 роки, у російському полону він перебував 21 місяць, розповіла його знайома Галина.

«Він був в АТО, потім перебував за кордоном. У перші дні війни повернувся і навіть не сказавши своїй родині пішов воювати. Ще не створив своєї родини, надіємося, що все в нього попереду», — сказала жінка.

Як розповіла мама експолоненого захисника Любов Кодня, Валерія звільнили 23 травня 2025 року в рамках 65-го обміну полоненими між Україною та Росією. З її слів, на сина чекала майже два роки — 21 місяць. Пам'ятає жінка й останню розмову з сином. Зі слів Любові, син писав листи, але рідні так нічого і не отримали.

«Його звільнили 23 травня, перший обмін. Нам не давали знати, не дзвонили. Тільки побачили як з автобуса виходив, худий такий, ну сильно худий... Він важив 68, казав що втратив 5, а я кажу яких 5, а він каже: «Мам, то нащо ти питаєш?» — сказала волинянка.

Разом із Валерієм у полоні перебував 37-річний Іван Бас із села Дроздні, що на Ковельщині. На війні захисник із 2015 року, розповіла його мама Світлана. Жінка теж чекала на повернення сина майже два роки. Про те, що син у полоні РФ, дізналася з російських інформресурсів.

«Головне, що живий! Бога просила, щоб дав йому терпіння все витримати. Це така радість і просто щось робиться в середині, то дуже тяжко... Він любить вареники, пельмені, борщ червоний і солодке. Він як починає щось згадувати, у нього так руки трусилися. Йому дуже важко згадувати те, що вони пережили», — сказала волинянка.

Звільнений з неволі військовослужбовець Іван Бас розповів: приємно вражений від того, як люди в Луцьку їх зустріли.

«Зразу був у Білгородській області, а потім в Смоленській області. Вернувся, я вже набрав 10 кг. Я вже на людину став похожий, а втратив 13 кг», — зазначив волинський боєць.

Сестра захисника Ірина Гнатюк зазначила: лише одні емоції зараз — це сльози радості, адже нарешті дочекалася повернення свого брата в Україну.

Звільнені волинські захисники Іван та Валерій продовжать реабілітацію в одному з луцьких шпиталів.

Читайте також:

• «Має повернутися кожен»: у місті на Волині провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти військових
• Волиняни зустріли звільненого з російського полону військового Михайла Данилюка
• З полону додому: Волинь готується до зустрічі Героя Михайла Данилюка