У Нідерландах за незрозумілих обставин загинув 24-річний волинянин

У Нідерландах за незрозумілих обставин загинув 24-річний волинянин

10 березня у Нідерландах трагічно загинув 24-річний нововолинець Юліан Кушнір. Його батько намагається з’ясувати обставини загибелі сина, чи дійсно це був нещасний випадок.

Про це пише Буг.

Анатолій Кушнір розповів, що його син Юліан впав з даху чотириповерхового будинку, де він з колегами мав встановлювати сонячні панелі. Хлопець помер у лікарні.

У Нідерландах за незрозумілих обставин загинув 24-річний волинянин

Від колег сина батько почув різні версії подій, які з часом вони змінювали. Також не було проведено розтин тіла, а поліція закрила справу, не надавши батькам офіційної відповіді та висновків.

У Нідерландах за незрозумілих обставин загинув 24-річний волинянин
Загиблий нововолинець Юліан Кушнір

Робота за кордоном

Юліан виїхав з України у день повномасштабного вторгнення, коли ще не було заборони. Вони з батьком домовились, що якщо виїжджає Юліан, то з-за кордону в Україну повертається Анатолій, який перебував там по роботі. Так і зробили. На початку березня Анатолій повернуся. Він одразу зайнявся волонтерством, на сьогодні він перевіз вже безліч вантажів гумдопомоги та автомобілів для військових.

Спершу Юліан працював у Польщі, згодом знайшов роботу в Нідерландах. Близько 4 місяців працював на голландську компанію «Solar», але через ряд посередників. Хлопець безпосередньо підпорядковувався українцю Антону Паляниці, який вже давно проживає в Європі.

Батько розповів, що син на цій роботі відповідав не тільки за монтаж, а ще й за комунікацію із замовниками, з керівництвом, адже чудово володів англійською.

10-го березня цього року близько 17 години Анатолію повідомили, що його син впав з даху чотириповерхового будинку, хоча сталося все ще о 10:40. Батько того ж дня попросив розповісти Антона Паляницю деталі події:

«Він мені сказав, що все було як завжди, повноцінний робочий день. Гарний ранок, сонячний, всі були в настрої і Юліан також. О 9 годині вони приїхали на об’єкт. Юліан та Антон пішли на дах робити заміри, щоб монтувати кріплення під сонячні панелі. Зробивши заміри, вони мали спускатися вниз і Антон говорить Юліану: «Все ми тут закінчили, йдемо вниз» на що, зі слів Паляниці, Юліан сказав, що хоче ще залишитись на даху, після чого Антон наголосив, що тут немає більше що робити й наказав спускатися. І вони спустилися.

Ще одна людина з бригади, як мені розповіли, сиділа в робочому мікроавтобусі біля будинку та чекала, поки звільниться місце, щоб припаркуватися ближче.

Далі Антон Паляниця йде в будинок монтувати електрообладнання, яке обслуговує панелі. Юліан залишається під будинком, говорить телефоном і зникає кудись. І дивним чином ніхто не бачить куди. А через 20 хвилин стається трагедія. Після крику власниці оселі, Антон із замовником виходять на вулицю. Юліан – вже на бруківці.

Також Паляниця одразу заявив, що була поліція на місці події й криміналу немає, хоча я цього й не запитував.

Ще мені здалося дивним, коли з Антоном обговорювали моменти з доставкою тіла, він мені запропонував зробити кремацію, я звісно відмовився».

Батько додав, що Юліан лежав спиною на досить значній відстані від будинку, ногами до будівлі. Приїхали екстрені служби, Юліан ще був живий, однак, у лікарні помер. Зі слів Антона Паляниці, з ним у кареті швидкої допомоги поїхав хлопець Максим, який сидів під будинком в автомобілі, і згодом він телефоном Антону повідомив про смерть Юліана.

Відбулося все дуже швидко, адже це самий центр Роттердаму, лікарня знаходиться поряд, і було б логічно колегам одразу повідомити рідних, чому цього не зробили, батько не розуміє.

Зняв місце своєї загибелі на телефон

Вранці перед загибеллю Юліан відзняв відео з даху цього ж будинку, яке надіслав головному посереднику, щоб показати, що для роботи на цьому об’єкті потрібен вищий підйомник, ніж зазвичай. О 10:21 він надсилає відео через месенджер, а о 10:34 зі слів Максима, стається падіння.

«Що сталося у 13 хвилин проміжку? Юліан, знімаючи відео не нахиляється, просто витягнутою рукою знімає висоту аналогічного будинку навпроти. Чітко видно, що він впирається ногою в бортик на будинку, тобто він фіксує свою безпеку перш за все, має відповідно для такої роботи взуття.

Юліан зняв власним телефоном місце, де через 13 хвилин буде лежати його тіло. Притому всьому, що на тому місці стоїть чийсь автомобіль. Дивним чином, що коли через 13 хвилин (згідно зі слів колег) його тіло опиняється на бруківці, автомобіля вже немає. Але чомусь ніхто не паркує робочий мікроавтобус, місця достатньо, а Максим вже тривалий час у ньому сидить і чекає», – зазначив батько.

15 березня батьки вирушили за тілом Юліана в Нідерланди. У Анатолія якраз був відкритий виїзд за автомобілем для військового з Нововолинська Романа Тивонюка, який, на жаль, у квітні загинув. Після похорону сина Анатолій все ж таки виконав обіцянку і доставив автомобіль.

Батько у поїздці в Нідерланди також намагався вияснити обставини трагедії, хотів поспілкуватися з колегами, поліцією, але запитань стало після неї ще більше.

Після приїзду в Роттердам батьки Юліана одразу пішли на місце його загибелі, це було надзвичайно важко, неможливо було стримати емоції, говорить Анатолій. Через певний час біля батьків збираються «співчуваючі», група незрозумілих чорношкірих людей. Анатолій вирішив піднятися на дах будинку, щоб роздивитись що там. Йому відкрили двері мешканці, були люб’язні та не проти, щоб він зайшов, але тут ці «співчуваючі» починають галдіти, ловити за руки та не пускати його в середину. Тож Анатолію довелося відмовитись від цієї ідеї.

Окрім цього, на місці трагедії ще окрім «співчуваючих» з’явився Антон Паляниця, Максим та колеги.

Ще 12-го березня в Україні Анатолій захотів вияснити, де знаходиться телефон його сина. На що йому Паляниця відповів, що в поліції, але 15-го березня, на місці загибелі Юліана, Паляниця повернув телефон батькам.

«Телефон є матеріальною цінністю загиблого, можливо, це якась доказова база, і потрібно, щоб він знаходився в поліції, або був долучений до особистих речей у морзі. А не у людей до яких у мене є питання. Як мені сказав Паляниця, що старший з посередників поїхав у поліцію і забрав телефон. Що невже так легко піти у поліцію Нідерландів і забрати чужий телефон? Виникає питання, чи взагалі телефон там знаходився?», – говорить Анатолій.

Знайшовся свідок, який зафільмував перші хвилини трагедії

Навпроти будинку, де все сталося, знаходиться бар, до батьків підійшов власник закладу та сказав, що має відео на телефоні, яке він зняв одразу після трагедії. Як описав відео Анатолій, на ньому – тіло, відповідних служб ще немає, видно, що місця вільного там дуже багато, щоб припаркувати робочий бус.

Анатолій просить власника бару надіслати відео йому у месенджер, що той і робить. У цей момент дружина Анатолія відійшла у бік і почула, як Антон Паляниця та Максим, почали нервувати, дізнавшись про відеозапис. І коли вже в авто Анатолій хотів переглянути відео, то побачив, що власник бару його видалив. Прохання батька відправити ще раз – проігнорував.

Ввечері Анатолій зустрівся для розмови з колегами Юліана. І тоді Антон Паляниця почав розповідати зовсім інше про день загибелі юнака.

«Казав, що ніякого сонця не було, що це був майже один з найгірших днів в місті за зиму, вітер шалений, йшов льодяний дощ. Що вже Юліан був без настрою. Я почав вести розмову до того, що хочу вийти на фірму бенефіціара, де працював Юліан, тому що напевно були порушені всі норми безпеки. Після чого мені Антон Паляниця висунув версію про самогубство, заявив, що мій син з народження психічнохворий. Що є абсолютною брехнею. Чому такі абсурдні висновки робить людина, яка займається ремонтами?! Мені це важко зрозуміти. Після цього я зупинив цю розмову, бо в ній не було сенсу», – говорить Анатолій.Додав, що згодом Паляниця почав заперечувати, що говорив про самогубство і що не рахує Юліана психічнохворим.

Також батько перевірив погоду в інтернеті, ніякого льодяного дощу не було, вітер мінімальний, також це видно на відео, яке зняв Юліан перед загибеллю, асфальт та дах сухі, динамік не шипить від вітру.

Ще до поїздки в Нідерланди Анатолій хотів зібрати всіх, хто був на об’єкті, щоб вони розповіли, що бачили, на що Антон Паляниця йому сказав, що у них є новенький Максим (це той що чекав у бусі), що він сильно злякався трагедії й хоче повертатись в Україну.

«Є багато людей, які у розпал війни готові повертатися в Україну?», – риторично запитав Анатолій у журналіста.

«Коли я приїхав, то не побачив переляканого хлопця, його більше перелякало те, що є відео з бару. І коли я захотів поговорити сам на сам з Паляницею цей Максим дуже довго виходив з кімнати, потім так і не прикрив двері до кінця, стояв біля них і слухав. Напевно його щось дуже цікавило. У мене є сумніви щодо того, що говорить Максим і де він був під час трагедії», – зазначив Анатолій.

 

Поліція закрила справу, не надавши висновків

У Нідерландах батьки намагалися поспілкуватися з поліцією, але їх підвів колишній компаньйон Анатолія, він мав допомогти з перекладом, тож цього зробити не вдалося.

Батько говорить, що після трагедії з поліції з ними ніхто не зв’язувався. Через 1,5 місяця ситуацією почало цікавитись консульство України, і тільки після запиту нардепа Ігоря Гузя.

Потім вийшов на зв’язок з батьком відділ з охорони праці в Нідерландах і повідомив, що поліція закрила справу. Висновків батькам не надали. Зараз Анатолій з України зв’язався з офіцером поліції в Роттердамі, де займалися справою Юліана. Він запитав, чи проводили розтин тіла, чи були взяті зразки біологічних матеріалів з метою встановлення причини смерті Юліана. Офіцер відповів, що наскільки йому відомо, розтину не було, поліцейський лікар оглянув тіло і все, щодо додаткових досліджень – він не знає, але дізнається і дасть відповідь.

Також Анатолій розповів, що у ЗМІ Нідерландів була висвітлена трагедія з Юліаном, але не було вказано, що це українець, молодий хлопець, який працював нелегально через посередників на фірму «Solar».

Доставка тіла та «розтин», який немає юридичної сили

Батько знайшов львівську фірму, яка повинна була доставити тіло з Нідерландів в Україну, ціна була порівняно з іншими компаніями невисока – 3,5 тисячі євро. З директором Анатолій домовився, що вони з дружиною хочуть супроводжувати автомобіль ритуальної служби до Нідерландів. Але про те, що автомобіль вже вирушив, вони дізналися коли він був на кордоні. Одразу виїхали, щоб наздогнати. Але директор також відмовився надати телефон водіїв, щоб уточнити маршрут.

«Домовлялись про одне, а вийшло зовсім інше. Про те, що авто вже поїхало я дізнався, коли у мене директор фірми попросив ще додаткові документи – свідоцтво про народження. А як він мав їх передати, якщо водії вже були на кордоні. Директор пояснив, що вони ще мають забрати військового, тому вирушили раніше. Дати номер телефону водіїв він не захотів, щоб уточнити, де вони знаходяться і наздогнати. Мовляв, їм не можна розмовляти за кермом. У результаті ми приїхали у Нідерланди окремо».

Анатолій розповів, що про те, що в морзі Нідерландів не проводили розтин йому ніхто не повідомив, ні в самому закладі, ні поліція, ні ритуальна служба. Також батько просив, щоб там провели бальзамування тіла, як згодом з’ясувалось, його також в Нідерландах у морзі не зробили.

«Я просив про бальзамування, але в морзі вже помітив, що голова та лице були набряклі. Тоді я не міг побачити чи був проведений розтин. Потім виходимо з моргу і ритуальна служба знову потребує документів, цього разу ідентифікаційний код. Як я будучи в Нідерландах можу надати ці документи?!. Мені це знову не сподобалось. Благо вдалося швидко знайти сканкопію документа і передати «професіоналам», які постійно цим займаються. Після цього ми приїхали в Варшаву, щоб купити необхідне для поховання. А водії, які «сильно спішили» за військовим ще були в Німеччині», – розповів Анатолій.

Тіло компанія мала привезти у Нововолинськ. Вже було організовано похорон і тут директор компанії повідомляє Анатолію: «Чи ви знаєте, що розтину і бальзамування не було проведено в Нідерландах?».

«Якщо є нещасний випадок і є загиблий, то першочергове провадження – кримінал, далі зібранням фактів та доказів, відео з камерспостереження справу можуть перекваліфікувати. Коли є загиблий, я не уявляю, що б можна було не зробити розтин. Це аксіома та алгоритм дій, іншого немає. Але про те, що його не було зроблено, мене ставить до відома чомусь львівська фірма. Як тоді встановити причину загибелі?

Тоді я дзвоню до адвоката, якого мені рекомендує у перші дні після загибелі сина, мій колишній компаньйон (до якого у мене потім виникло багато питань). Ця компанія позиціонує себе професіоналами по нещасних випадках у Європі, також у них є представництво у Тернополі. Я ставлю адвоката перед фактом, що мені робити, немає розтину. Він говорить, що якщо на тілі є отвори, то через них можуть запускати зонд, щоб подивитися камерою пошкодження внутрішніх органів.

Навіть якщо це отвір від реанімаційних дій, наприклад, інтубація, коли людина сама не може дихати. Хтось взагалі чув про таку практику?! Отож, що ніхто не чув з людей з якими я спілкувався щодо цього. Але спершу я у це повірив, бо ж запевняли мене у цьому, як я думав, «професіонали», – каже Анатолій.

Анатолій запитав у адвоката, чи можуть провести розтин в Україні й передати результати в Нідерланди, на що той запевнив, що юридичної сили це там не матиме.

«Тож ми вирішили не робити розтину, адже вже організовано поховання, і тим більше, що юридичної сили це не матиме. Але я наполіг на бальзамуванні, щоб ще ніч Юліан зміг побути вдома. Мені директор ритуальної служи сказав, що у них є паталогоанатом, який це може зробити. Але для процедури потрібно дістати внутрішні органи, так з його слів проходить бальзамування.

Я тільки згодом поцікавився процедурою, що діставати нічого не потрібно, вводяться різні розчини, які зупиняють процеси, або навіть висушують органи. Але це вже було після того, як провели процедуру.

Мені паталогоанатом, якого відрекомендували, як одного з найкращих у Льові, який робив бальзамування, повідомив, що падіння було на спину, основний удар прийшовся на плечі, на шийний відділ та голову. Були пошкоджені внутрішні органи, розірвана селезінка та печінка у двох місцях, проблема з нирками, шансів вижити не було. Додав, що до голови й шиї не ліз, бо й так все зрозуміло.

Приміщення, яке орендує ритуальна служба, не було схоже на морг, більше на складське приміщення, яке знаходиться подалі від головних корпусів лікарні. Що здалося дивним. Де саме проводили бальзамування та розтин я не бачив, не бачив і тіла. Вже аж потім переодягнутим та в труні. Органи, які дістали під час бальзамування, мені сказали, що спалили», – зазначив Анатолій.

Згодом проаналізувавши, як розповів батько, ситуація з розтином виглядає дивною. Йому не повідомили відповідні люди та держоргани, що розтин не робили в Нідерландах. І він про це дізнався незадовго до похорону. Далі додав, що була консультація з адвокатом з Європи, якого йому порадила сумнівна людина, від якого він почув нісенітниці щодо огляду тіла зондом через отвори.

«Я мав бажання зупинити процес поховання та зробити все ж таки розтин. Але через поради «професіоналів своєї справи» я на цьому не настояв, зараз про це дуже шкодую», – каже Анатолій.

Питання нелегальної праці за кордоном

24-го лютого 2022 року Юліан виїхав з України з українським паспортом, бо закордонний на той момент знаходився у візовому центрі у Львові. Тимчасовий захист він не оформляв, не хотів, вважав, що повинен працювати, а не вибивати для себе допомогу.

«Він хотів офіційно влаштуватись, але працював з ранку до ночі. І фізично не встиг. Вже збирав інформацію, як це можна зробити. Ініціатива оформлення повинна бути не тільки у людини, а й у держави, де вона працює, вона має бути у цьому також зацікавлена.

Якщо виключити всіх цих посередників, коли одна людина повинна працювати на чотирьох посередників, тоді буде якийсь порядок. Тоді працівник буде захищений, мати свої права та гарантії. Також у мене питання до офіційних структур, які мають це контролювати. Вони повинні приїжджати й перевіряти, місця, де працюють іноземці. Перевіряти правила техніки безпеки, документи. Щоб українські діти не гинули за дивних обставин.

Офіційні особи, правоохоронні структури повинні більше перевіряти та контролювати техніку безпеки, нормованість робочого дня, офіційне працевлаштування українців за кордоном, вважає Анатолій.

«Наші люди мають право в Європі бути захищеними, мати соціальні права і повагу. Бо те, що зараз відбувається у нас на лінії фронту боронить не тільки Україну, а і Європу. Я вдячний Європі за допомогу, але без наших людей, які виборюють свободу та захищають цивілізований світ, ця зброя немає сенсу.

Син не хотів отримувати статус біженця, хотів сам заробляти, розвиватися. Потрібно, щоб на наших людей за кордоном звертали увагу та викорінили нарешті ієрархію посередників, які тільки й хочуть на комусь заробити, ігноруючи законодавство. Тоді буде хоч якийсь порядок».

Анатолій звернувся в прокуратуру та поліцію України, щоб на офіційному рівні з’ясувати обставини загибелі сина. Також хоче розголосу в іноземних ЗМІ.

«Не можу зрадити сина, буду боротися до кінця, поки не дізнаюсь правду», – сказав Анатолій.

Читайте також:

 

Можливо зацікавить

Виконував надскладні завдання сміливо та рішуче: молодий розвідник з волинської бригади загинув унаслідок ворожого ракетного обстрілу

Виконував надскладні завдання сміливо та рішуче: молодий розвідник з волинської бригади загинув унаслідок ворожого ракетного обстрілу

Третя жахлива звістка у громаді за декілька днів: на війні загинув Герой з Волині Олександр Бірук

Третя жахлива звістка у громаді за декілька днів: на війні загинув Герой з Волині Олександр Бірук

Трофейна щука: на Волині чоловік спіймав велику рибу

Трофейна щука: на Волині чоловік спіймав велику рибу

Волинянин вчинив насильство над дружиною: як його покарали

Волинянин вчинив насильство над дружиною: як його покарали

Загинули виконуючи бойові завдання на Донеччині: у Луцьку рідним  Героїв вручили посмертні нагороди
фото

Загинули виконуючи бойові завдання на Донеччині: у Луцьку рідним Героїв вручили посмертні нагороди

Після лікування й реабілітації повернувся на передову: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду

Після лікування й реабілітації повернувся на передову: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду

Була заміжня за чоловіком з Волині та пішла до Романа Гринкевича: художницю Соню Морозюк вперше помітили на публіці

Була заміжня за чоловіком з Волині та пішла до Романа Гринкевича: художницю Соню Морозюк вперше помітили на публіці

На Волині посеред дороги загорівся автомобіль
відео

На Волині посеред дороги загорівся автомобіль

Брала участь в «Х-факторі»: співачка з Волині виходить заміж
фото

Брала участь в «Х-факторі»: співачка з Волині виходить заміж