У пошуках свого щастя: у Луцьку відіграли прем’єру вистави «Сковородійство»

У суботу, 3 грудня, глядачі разом із учасниками акторського курсу і акторами театру «Гармидер» у трьохсотий день народження мандрівного українського філософа шукали відповіді на свої запитання, ловили настанови і думки невловимого світом Сковороди і віднаходили своє щастя.

Режисерка та сценаристка вистави Руслана Порицька підкреслила, що глядачі самі мали відчути те, що закладалося у сценарію.

За її словами, вистава - імерсивна, тобто передбачає занурення глядача, тут немає розподілу на сцену і зал, на глядача і актора.

«Є лише учасники спільного дійства, яке іменується «Сковородійством». Така назва вочевидь тому, що побудоване все на основі творів Сковороди. Йому 300 років, гріх не вшанувати великого філософа, аби він справді був великий не через те, що так пишуть у підручниках і хрестоматіях, а через те, що це справді так», - утверджує сценаристка і режисерка.

Руслана каже: те, що Московія хоче активно присвоїти Сковороду (і робить протягом всієї своєї історії), дає додатковий стимул заявляти, що нині святкує своє трьохсотліття саме великий український філософ. 

«Ми зрозуміли, що не можемо відірвано від реальності говорити просто про філософські речі, тому у сценарії поєднали дописи із соцмереж, які постійно повертають нас до реальності. 

Повернення до неї і перебування у нашій страшній реальності все одно дає змогу далі думати про щастя, питати, у чому його суть, знаходити його врешті-решт. 

Тут будуть такі важливі слова Сковороди: «Як бути з тими, хто є неповносправним, старим, яка ж їх історія зі щастям?». Відповідь проста: у всіх є можливість отримати щастя у цьому моменті. Хотілося б, щоб саме з цим пішли наші глядачі», - додала Руслана Порицька, сценаристка і режисерка «Сковородійства».

Моменти вистави, побудовані на основі творчості Сковороди, час від часу переривалися фразами, які повертали глядачів до дійсності:

- Тут пишуть... Тут пишуть: «Захід, у повітря піднято нашу авіацію для перехоплення ракет і дронів. Без паніки!

- О, відразу коментарі: «Падлюки, рашисти, щоб ви всі виздихали до десятого коліна».

- Ще інфа: «Харків, загроза обстрілу».

- Саме по цьому місцю, де тепер розташований музей Сковороди було нанесено ракетний удар.

- Третя хвиля запусків ракет з Астрахані.

«Шукаємо щастя по статтях, краях, часах, а воно - скрізь і завжди з нами. Як риба у воді, так і ми в ньому. І воно біля нас», - промовив під кінець вистави один із акторів.

Глядачів перед подією запитали про те, що ж для них щастя, а відповіді об'єднали і виголосили вкінці:

«Не ходити на роботу, бути у гармонії з собою, жити у мирі... Щоб рідні були здорові, жити у злагоді, знайти гармонію в собі, але не втрачати рух життя... Жити на повну, шукати можливість, створювати моменти, мати вибір, але при цьому знаходитися в комфорті, перемогати й кохати, відчувати гармонію, легкість, цілісність. Бути щасливим - це бути вдячним, бути вдома - теж щастя»

«Інші мудрі люди кажуть, що щастя, як старий годинник: чим простіший механізм, тим довша робота - відповідно, більше щастя. Щастя воно нескінченне, воно не має певної тривалості, воно існує завжди і є в кожного. Щастя - в задоволенні, просто в задоволенні. Також щастя в любові до близької людини, до сім’ї, до природи, до всього...»

«Ще люди говорять, що щастя - бути в гармонії та балансі , а ще: більше радісних днів»

«Щастя - у спокої й тиші, щастя бути поруч з найдорожчими людьми, щастя у світлі, у зв’язку і у тому, щоб на світі не лишилося москалів» 

«Щастя в здоров’ї, в мирі та безпеці, щастя в розкритті свого потенціалу. А ще: щастя в спокої і в смерті русні»

Виставу з самого початку створювали без використання електроенергії, а КультурнеУКРИТТЯ, де відбулося дійство, прикрасили гірляндами.

Повідомляється, що всі кошти, виручені з продажу квитків, будуть спрямовані волонтерському штабу «Ангар» на закупівлю 10 авто, щоб зробити наших захисників ще більш невловимими.

Текст і фото - Ольга Юсковець