У війні з рф героїчно загинув 18-річний волинянин Андрій Труш

Він - випускник Любешівського ліцею та Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Співчуття з приводу втрати героя опублікували в соціальних мережах.

Перша вчителька Прокоп’юк Любов Мартинівна: «Знову непоправне горе прийшло в нашу шкільну родину. Клята війна забрала ще одне молоде життя. Ми разом дружили, навчалися, мріяли…

Важко повірити у те, що Андрійка уже не має серед нас. Його світлий образ залишиться у нашій пам’яті назавжди. Він мріяв стати поліцейським, а став військовим. Пригадую, під час екскурсії у пожежне депо, дітям дозволили піднятися на високу вежу. Андрій був першим.Розумний , чесний, сміливий і принциповий. Таким він залишиться у нашій пам’яті назавжди.

Україна має знати своїх героїв, а світ – яке зло творить росія в Україні. Цього ні забути, ні вибачити не можна.

Висловлюю свої щирі співчуття мамі Наталії, татові Віктору, рідним і близьким Героя. Нехай Господь дає сили пережити це велике горе, Андрійкові нехай Земля буде пухом».

Найкращий друг Юрашкевич Олександр: «Мій найкращий друг, Андрій! Він залишився в пам‘яті як щирий, із добрим серцем, сміливий, завжди готовий допомогти. На нього можна було покластись на всі 100%. Я ніколи не забуду проведений час з ним, наші уроки в школі, весело проведені канікули, риболовлі та відпочинок на природі. Ми завжди старалися допомагати один одному. З ним я міг поговорити на різні теми, розказати багато секретів, тому що знав, Андрій дуже відповідально до всього ставиться. Він ніколи не боявся правди! Якою б вона не була!!! Завжди відповідав за свої слова! Мені дуже не вистачає його підтримки та дружньої поради!».

Однокласниця Аліна Матюк: «Ти був хорошим другом і однокласником, напрочуд щирим, добрим, веселим, працьовитим. Ти наша гордість, наш Герой і наш біль…Ми завжди будемо тебе пам‘ятати,спочивай з миром. Вічна Слава Герою захиснику України!».Однокласник Арсен Юрко: «Андрій був моїм другом і однокласником. Разом ми ходили на тренування, виходили гуляти. Він був хорошою людиною, допомагав коли потрібно. На жаль, його життя було зовсім коротким, але Герої не вмирають і я буду пам’ятати Андрія, як друга та Героя».