Волинь прийняла 10 сімей опікунів із Києва

Про це Суспільному розповіла заступниця директора закладу відпочинку Юлія Овдійчук.

З її слів, у санаторії є майже 300 ліжкомісць для поселення. Сім'ї з Києва розмістили в окремих кімнатах зі зручностями та організували харчування.

«Все залежить від того, чи будуть люди розміщені по дві особи в кімнатах. Кімната вміщає до 4 осіб. Гості, які перебувають на даний час, розміщені в кімнатах. Сім’ї, які до нас приїхали, нічого не оплачують. Кошти надав Волинський обласний бюджет», — сказала заступниця керівника закладу.

Євгенія Шульженко — опікунка 10-річного Олега. Проживаючи в одній із багатоповерхівок Деснянського району Києва, розповіла жінка, через постійні обстріли та відсутність опалення, електроенергії та води, змушена була виїхати.

«З 9 числа немає у нас опалення. Холодно, ліфт не працює, ні води нормально не принести додому для пиття. У квартирі температуру старалися хоча б 14-15 градусів підтримувати газовою плитою. Зранку встаєш, включаєш газ і цілий день він робив», — сказала киянка.

Усі діти, які приїхали на Волинь, опинилися у складних життєвих обставинах, каже заступниця директора закладу відпочинку Юлія Овдійчук. Зараз вони перебувають під опікою дорослих. Наймолодшій дитині — 5 років, найстаршій — 18.

Любов Привалова із Києва виховує 5-річну Олександру. Разом приїхали на Волинь. «Ми на Осокорках проживали. Дуже холодно було... Як немає світла, то немає й опалення. Тут гарно, тепленько, кормлять», — зазначила жінка.

Після обіду хтось йде на дистанційне навчання, у когось за графіком — розваги. Киянка Каріна Помазанова зазначила, що вдома стало холодно, пункту незламності поряд немає, тому прийняли рішення відгукнутися на поселення в санаторії. Її бабуся Ольга Давиденко каже: живуть у хороших умовах.

«Ми тут гарно проводимо час, познайомилися із багатьма дітьми. Дуже страшно, коли летять шахеди, ракети. Ми живемо на лісовому масиві, і там нещодавно прилетів шахед в багатоповерхівку. За нашим домом також прилетів шахед. То в нас зразу вимкнули світло, гарячу воду», — сказала дівчина.

Наталія Шишкінська — опікунка 8-річної Анни. «У кімнаті є все – холодильник, телевізор. Тут не вимикають світло, ми дивимося програми і це теж головне для нас», — зазначила жінка.

Людмила має під опікою двох дітей – 12-річного Дениса та 7-річну Анну. У Києві сім’я проживала на четвертому поверсі 13-поверхового будинку. Зі слів жінки, в помешканні було 8 градусів тепла: діти спали в шапках під двома ковдрами.

«Основна проблема була в тому, що у нас – електроплита, тобто готувати було неможливо. Була відмінена черга відімкнень світла і ми не знали коли воно з’явиться. Треба було відслідковувати і якось готувати. Коли було світло, то ми навіть уночі готували: спимо, бачимо світло з’явилося і йшли готували в 3-4 ночі», — сказала жінка.

Брат із сестрою, Денис та Анна, розповіли: вдома одягалися майже як на вулицю — шапка, шарф і теплий одяг на тіло, аби зігрітися.

«Дуже страшно. Просто не тепло. Доводилося у квартирі ходити у взутті, підлога була льодяна. Моя мрія, я хочу, новий телефон. А ще я хочу аби закінчилася війна, щоб Україна перемогла. Я хочу, щоб цих посадили в тюрму і щоб ми усі були щасливі», — сказали діти.

Заступниця директора санаторію Юлія Овдійчук додала, що сім’ї з Києва, які опинилися у складних життєвих обставинах, проживатимуть на Волині майже місяць.

Читайте також:

• Матір позбавили прав, а батько зник на війні – 67-річна волинянка взяла під опіку шістьох онуків. Відео
• У Луцьку відкрили два нових дитячих будинки сімейного типу