На Волині попрощалися з 35-річним Героєм Дмитром Сергієнком

У Ковелі попрощалися з 35-річним сержантом поліції Дмитром Сергієнком, який загинув 2 травня поблизу Лимана на Донеччині під час виконання бойового завдання. Батько двох маленьких дітей, учасник АТО, доброволець і патріот — він віддав життя за Україну, залишивши по собі світлу пам’ять, глибоку повагу та невимовний біль втрати.

В неділю, 4 травня, у день прощання місто вшанувало пам’ять загиблого Героя з військовими почестями, інформують на сайті міської ради.

Учасник АТО, поліцейський, батько: на Волині попрощалися з 35-річним Героєм Дмитром Сергієнком

Під час громадської панахиди, що відбулася у центрі Ковеля, попрощатися з Дмитром Сергієнком прийшли рідні, побратими, колеги, мешканці громади.

Його проводжали живим коридором, вулиці міста наповнилися звуками сирен патрульної поліції та траурних дзвонів.

Під час церемонії звучали спогади й слова вдячності від дружини Ольги, побратимів та друзів.

Всі вони відзначали, що Дмитро був глибоко порядною, доброю та відданою людиною.

«Я ніколи не боялася залишити на нього дітей, бо знала, що він впорається. Він був сильним, світлим, добрим. Я присягаюсь, що виконаю всі обіцянки, які ти дав нашим синам», — сказала дружина загиблого.

Сержанта поліції Дмитра Сергієнка поховали на Алеї Героїв міського кладовища у Ковелі.

Дмитро Сергієнко навчався у ЗОШ №10 м. Ковеля, здобув фах залізничника у Здолбунівському професійному училищі та заочно — у транспортному університеті. Десять років працював провідником у потягах далекого сполучення. Колеги відзначали його порядність, відповідальність і любов до професії.

У 2014 році добровольцем пішов на фронт, не повідомивши навіть рідних, аби не хвилювались. Повернувшись, знову працював на залізниці, де й зустрів майбутню дружину Ольгу. У 2021 році пара побралася, згодом у родині народилися двоє синів — Павло і Роман.

Того ж року Дмитро вступив на службу до патрульної поліції. Колеги характеризували його як взірцевого поліцейського — чесного, принципового, справедливого.

Після початку повномасштабної війни пройшов підготовку та опанував нову спеціальність — оператора безпілотних літальних апаратів. У квітні 2025 року добровільно вирушив на Донеччину в складі бригади «Хижак», де невдовзі загинув.

Йому було 35. Його пам’ятають як людину, яка жила з гідністю і віддала життя за Україну.