Участь КП «Волиньприродресурс» у десятій міжнародній науково-практичній конференції: «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування»

Мета конференції

Метою Конференції є підвищення ролі надрокористування в Україні, розвиток міжнародного співробітництва з питань надрокористування, вирішення питань залучення інвестицій в мінерально-сировинний комплекс держави, обмін досвідом з геологічного вивчення та використання надр; обговорення актуальних проблем геологічної галузі й надрокористування; проблеми нарощення мінерально-сировинної бази України, визначення нових напрямів наукових досліджень.

До складу організаційного комітету конференції увійшли провідні фахівці галузі, науковці та керівники ключових установ геологічного профілю. Головою оргкомітету виступає Олег Гоцинець, голова Державної служби геології та надр України, співголовою – Сергій Паюк, очільник Державної комісії України по запасах корисних копалин. Серед членів комітету – відомі науковці, зокрема Сергій Вижва (КНУ ім. Т. Шевченка), Максим Вітик (АТ «Укргазвидобування»), Іван Гафич (ДТЕК «Нафтогаз»), Сергій Ціхонь (ЛНУ ім. І. Франка), Ігор Чудик (ІФНТУНГ) та Стелла Шехунова (Інститут геологічних наук НАН України). Секретарями оргкомітету є Ганна Бала та Олександра Гоцинець, представниці Державної комісії по запасах корисних копалин.

Участь КП «Волиньприродресурс» у конференції

Конференція «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» відбулася за підтримки КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради (www.vpr.ua). 

Гірничо-видобувне комунальне підприємство «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради було створене у 2016 році з метою розвідування та розробки родовищ корисних копалин у Волинській області, таких як бурштин, торф та мідь.

Підприємство традиційно долучається до науково-практичних ініціатив, спрямованих на розвиток галузі надрокористування та залучення інвестицій у мінерально-сировинний сектор України.

Регулярна участь КП «Волиньприродресурс» у профільних наукових конференціях має важливе значення для області: вона забезпечує представлення Волині на всеукраїнському та міжнародному рівнях, сприяє обміну досвідом із науковими установами й промисловими компаніями, а також формує репутацію регіону як активного учасника процесу реформування та розвитку національної системи надрокористування.

Конференцію відвідав директор КП «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк, який виступив співатором наукової роботи у межах Секції 3 «Інвестиційний потенціал мінерально-сировинної бази України». 

Тема доповіді: «Відновлення і розширення геолого-прогнозного картування масштабу 1:200 000 Українського Полісся з оцінкою перспектив на бурштин в межах аркушів М-35-ІІ, -ІІІ, -IV, -V, -VIII, -IX».

Співавтори роботи: Віктор Мельничук, Сергій Волненко, Анатолій Капустюк, Олег Богельський, Михайло Столярець, Марія Криницька та Данило Коваль, д-р геологічних наук, завідувач кафедри геології та гідрології Національного університету водного господарства та природокористування.

Ключові тематичні напрями

• Реформування сфери використання надр: прозорість, відкритість, доступність.
• Критичні та стратегічні корисні копалини: глобальні перспективи для України.
• Управління ресурсами корисних копалин для сталого розвитку.
• Інвестиційний потенціал мінерально-сировинної бази України.
• Методика і практика геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин за різними класифікаційними системами.
• Енергетична незалежність України. Нарощування енергетичного потенціалу держави.
• Екологічні проблеми у зв’язку з розробкою родовищ корисних копалин.
• Використання підземних вод.
• Зелений перехід: виклики та перспективи.

Офіційне відкриття конференції відбулося у форматі серії панельних дискусій, присвячених ключовим питанням розвитку надрокористування, енергетичної безпеки та кадрового потенціалу галузі.

Першою відбулася панель «Вдосконалення регуляторної діяльності з надрокористування в Україні», де виступили Єгор Перелигін – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, Микола Колісник – заступник Міністра енергетики України, Олег Гоцинець – голова Держгеонадр, Павло Бовсунівський – в.о. генерального директора ДНВП «Геоінформ України» та представник міжнародної компанії Marsh McLennan Group Кріспін Еллісон. 

Друга панель – «Проблеми надрокористування та шляхи їх вирішення» – об’єднала представників бізнес-асоціацій: Дмитра Кащука (Європейська Бізнес Асоціація), Артема Петренка (Асоціація газовидобувних компаній України), Ксенію Оринчак (Національна асоціація добувної промисловості) та Миколу Котнюка (Асоціація бурштинового бізнесу України). 

На третій панелі – «Енергетична незалежність України: виклики в умовах воєнного стану» – Максим Вітик («Укргазвидобування»), Андрій Шестак («ДТЕК Нафтогаз») та Степан Козицький («Західнадрасервіс») поділилися досвідом забезпечення стабільності видобутку енергоресурсів, впровадження інновацій і стратегіями відновлення енергетичної галузі.

Завершила відкриття панель «Якісна підготовка кадрів для видобувної галузі в умовах воєнного стану», де виступили Ігор Чудик (ІФНТУНГ), Сергій Вижва (КНУ ім. Т. Шевченка) та Сергій Ціхонь (ЛНУ ім. І. Франка). 

Відкриття конференції продемонструвало комплексний підхід до розвитку надрокористування та енергетичної безпеки України. Панельні дискусії та подальші сесії охопили ключові напрями реформування регуляторної діяльності, вирішення проблем надрокористування, забезпечення енергетичної незалежності в умовах воєнного стану та підготовку висококваліфікованих кадрів для галузі. 

Учасники обговорили стратегічні виклики та можливості, підкресливши важливість співпраці держави, бізнесу та наукових установ для сталого розвитку та зміцнення ресурсного потенціалу країни.

Збір на підтримку ЗСУ

Окремо було відзначено благодійну ініціативу, яку провела Державна комісія України по запасах корисних копалин. У межах збору коштів на підтримку Батальйону безпілотних систем 66-ї окремої механізованої бригади учасники та гості конференції долучилися до допомоги Збройним Силам України. Кожен учасник, який зробив благодійний внесок від 250 гривень, отримував символічний значок ДКЗ – як знак подяки та підтримки захисників. Ця ініціатива стала прикладом єднання професійної спільноти задля спільної перемоги України.

Також відбувся аукціон у рамках збору коштів, який включав символічні, патріотичні або цінні лоти.

Підсумки та перспективи 

Конференція стала важливим майданчиком для обміну досвідом між українськими та міжнародними фахівцями, сприяла інтеграції новітніх технологій у геологічну та енергетичну сферу, а також підкреслила необхідність поєднання розвитку ресурсного потенціалу з екологічною безпекою. Учасники наголосили на важливості подальшої співпраці між науковцями, державними установами та бізнесом для забезпечення енергетичної незалежності України та сталого розвитку регіонів.

Державна комісія України по запасах корисних копалин та КП «Волиньприродресурс»: візит до заводу по збагаченню та переробці бурштину

10 жовтня 2025 року, одразу після завершення Десятої міжнародної науково-практичної конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування», колектив Державної комісії України по запасах корисних копалин на чолі з головою здійснив робочу поїздку до Волинської області.

Під час зустрічі директор КП Анатолій Капустюк презентував роботу заводу по збагаченню та переробці бурштину, детально ознайомивши гостей із усіма етапами технологічного процесу. Під час візиту представники ДКЗ мали можливість побачити на власні очі процес обробки бурштину, а також доторкнутися до унікальних зразків цього природного каменю.

Детальніше про програму конференції та сесії

Секція 1: Критичні та стратегічні корисні копалини: глобальні перспективи для України

Секція присвячена аналізу перспектив видобутку, оцінки та використання критичних і стратегічних корисних копалин в Україні, а також пов’язаних з цим технологічних, економічних, екологічних і інформаційних аспектів. Вона охоплює глобальні тенденції, нові технології, безпечні ланцюги постачання, геологічні дослідження та методологічні підходи до оцінки ресурсів.

Основні теми:

1. Рідкісноземельні метали у надрах України.
2. Нові технологічні рішення та міжнародний досвід реалізації Ta-Nb проектів.
3. Створення безпечних ланцюгів постачання критичних корисних копалин: роль проекту BLOOM та досвід Taurus Infinity.
4. Огляд підходів формування переліку критичних копалин в США, ЄС та Україні.
5. Геостатистичний підхід як інструмент підвищення достовірності оцінки стратегічних і критичних копалин України.
6. Особливості застосування фрактального методу для геолого-економічної оцінки германій вмісних лігнітів на прикладі Біганського родовища.
7. Інформаційні та комунікаційні виклики в надрокористуванні – очима галузевого медіа.
8. Перспективи розвитку літій видобування в Україні.
9. Перспективи розвитку графіто видобування в Україні.
10. Геологічні чинники підвищення вуглеводневого потенціалу Юзівської площі.
11. Методологічні основи картувальних ознак промислових концентрацій гелію України.
12. Дорожня карта водно-водневої стратегії України, шлях до впровадження в Європі.
13. Металогенічні дослідження в Україні.
14. Geoinformation support for the prospecting of critical raw material deposits.
15. Підвищення ефективності прогнозу нафтогазоносності тектонічно екранованих пасток вуглеводнів.
16. Прикладні аспекти академічних досліджень в Інституті геологічних наук НАН України.

Секція 2. Реформування сфери використання надр: прозорість, відкритість, доступність

Друга секція конференції була присвячена реформуванню системи надрокористування в Україні з акцентом на прозорість, відкритість та доступність. Учасники обговорювали нормативні, методичні та технологічні аспекти державного контролю, внесення змін до класифікацій запасів і ресурсів, а також роль сучасних технологій і професійних кадрів у забезпеченні ефективного управління мінеральними ресурсами. Окрему увагу приділили інвестиційним перспективам та ризикам у сфері надрокористування, а також проблемам державної геологічної служби та шляхам їх вирішення.

Серед ключових тем, розглянутих у секції, були:

1. Нормативні та методичні аспекти проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин як складової системи управління мінеральними ресурсами.
2. Імплементація змін класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр у підзаконні акти як чинник реформування сфери використання надр.
3. Комплексний підхід, сучасні технології та професійні кадри: ДП "Укрнаукагеоцентр" як надійний партнер для нафтогазовидобувних компаній України.
4. Інвестиційні перспективи надрокористування в Україні: ризики та можливості.
5. Проблеми державної геологічної служби та надр України та оптимальні шляхи їх вирішення.

Секція 3. Інвестиційний потенціал мінерально-сировинної бази України

Третя секція конференції була присвячена аналізу інвестиційного потенціалу України у сфері мінерально-сировинних ресурсів. Учасники обговорювали сучасний стан і перспективи розробки ключових родовищ, включно з нафтовими, графітовими, калійними та залізними рудами, а також можливості використання нетрадиційних ресурсів, таких як сланці та талькові сланці. Значну увагу приділено методикам верифікації запасів за міжнародними стандартами ООН, питанням безпечного та економічно ефективного видобутку, а також ролі нових підходів і технологій у залученні інвестицій та розвитку видобувної галузі.

У секції також розглядали досвід впровадження угод про розподіл продукції в умовах воєнного стану та нові перспективи, відкриті завдяки сучасним методам картування покладів.

Заголовки тем секції 3:

1. Родовища Західного Причорномор’я України: нафтові чи нафтово-бітумні?
2. Верифікація запасів залізних руд родовищ державного фонду надр України, які не надані у користування за РК ООН.
3. Перспективи інституту угод про розподіл продукції в умовах воєнного стану.
4. Застосування РК ООН під час верифікації запасів родовищ графіту державного фонду надр України, які не надані у користування.
5. Про можливість використання талькових сланців Інгулецького родовища залізистих кварцитів Кривбасу для виробництва цегли.
6. Сучасний стан і перспективи розробки родовищ калійних солей Західного регіону України як критичної мінеральної сировини.
7. Історія досліджень графітовмісних відкладів та їхній інвестиційний потенціал.

Секція 4. Управління ресурсами корисних копалин для сталого розвитку

Четверта секція конференції була присвячена питанням ефективного управління ресурсами корисних копалин у контексті сталого розвитку. Учасники обговорювали міжнародну співпрацю та проектну діяльність Спілки геологів України, перспективи використання техногенних ділянок для розширення ресурсної бази, а також важливість відновлення та розширення геолого-прогнозного картування українських регіонів. Особливу увагу приділено бурштиновидобуванню, зокрема правовим аспектам геологорозвідувальних робіт гідромеханізованим методом, що забезпечує безпечне та законне використання надр.

Заголовки тем секції 4:

1. Міжнародна співпраця та проектна діяльність Спілки геологів України.
2. Техногенні ділянки як шлях до розширення ресурсної бази України.
3. Відновлення і розширення геолого-прогнозного картування масштабу 1:200 000 Українського Полісся з оцінкою перспектив на бурштин.
4. Правові аспекти проведення геологорозвідувальних робіт на бурштин гідромеханізованим методом.

Секція 5. Методика і практика геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин за різними класифікаційними системами

П’ята секція була сфокусована на методології оцінки запасів і ресурсів корисних копалин за міжнародними та вітчизняними стандартами. Обговорювались досвід застосування міжнародних систем класифікації для геотермальних ресурсів та вуглеводнів, практичні аспекти використання SPE-PRMS, визначення пористості та фільтраційних властивостей порід-колекторів, а також оцінка запасів калійних солей, геологічне вивчення териконів і оновлення шаблонів CRISCO та кодексу JORC.

Заголовки тем секції 5:

1. Geothermal resource classification: international experience and domestic practice.
2. PRMS: умови переведення обсягів вуглеводнів в клас "умовні ресурси".
3. Потенціал запасів природного газу з невизначеним промисловим значенням для нарощування ресурсної бази газовидобутку.
4. Деякі аспекти удосконалення оформлення звіту з геолого-економічної оцінки запасів нафти і газу.
5. Результати імплементації міжнародних нафтових стандартів в оцінці запасів і ресурсів нафти і газу.
6. Практичні аспекти застосування SPE-PRMS в оцінці ресурсної бази АТ "Укргазвидобування".
7. Особливості визначення коефіцієнту пористості з використанням геофізичних методів у складнопобудованих породах-колекторах.
8. Визначення величини коефіцієнта ефективної пористості в ущільнених колекторах за даними акустичного методу каротажу.
9. Щодо визначення нижніх меж фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів.
10. До питання визначення підрахункових параметрів в анізотропних товщах.
11. Обґрунтування методології дослідження залізорудного надрокористування.
12. Геологічне вивчення териконів вугільних шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну як техногенних родовищ будівельної сировини.
13. Геолого-економічна оцінка родовищ калійних солей Передкарпатського прогину: особливості мінерального складу, специфіка дорозвідки,
14. проблеми видобування та збагачення, зміни підходу до класифікації.
15. Оновлення шаблону CRISCO та кодексу JORC.

Секція 6. Енергетична незалежність України. Нарощування енергетичного потенціалу держави

Шоста секція конференції була присвячена стратегічним напрямам забезпечення енергетичної незалежності України та максимізації енергетичного потенціалу країни. Учасники обговорювали геологічну будову і перспективи нафтогазоносних структур у Карпатах, застосування дистанційних та 3D-методів для пошуку нових родовищ, модернізацію геофізичних досліджень свердловин, розвиток гідроенергетики та впровадження нових технологій у видобувній сфері. Значну увагу приділено визначенню перспективних ділянок для вуглеводнів, інтеграції сучасних інтерпретаційних технологій, а також використанню поновлюваних джерел енергії, таких як вітер, для сталого розвитку енергетики.

Заголовки тем секції 6:

1. Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності структури Вороненка скибового покриву Карпат.
2. Модернізація регулювання геофізичних досліджень свердловин в Україні: порівняльний аналіз міжнародного досвіду та стратегія реформування.
3. Розвиток гідроенергетики в Закарпатській області України у контексті стійкого розвитку.
4. Умови утворення крейдяних відкладень українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності.
5. Застосування нової парадигми картування комерційних покладів вуглеводнів довільної морфології, походження та глибини для дорозвідки та відкриття нових нафтових систем.
6. Природа вторинних колекторів глибокозалягаючих горизонтів Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини.
7. Аналіз стану попередньо розвіданих запасів газу та рекомендації щодо їх залучення до розробки та дорозвідки.
8. Виклики та шляхи розвитку геологорозвідки АТ "Укргазвидобування".
9. Пошук неструктурного та комбінованого типу пасток за даними 3D сейсморозвідки.
10. Дельфін і Скіфська: прокладання нового морського шляху до енергетичної незалежності України.
11. Новий етап освоєння покладів вуглеводнів у низькопроникних колекторах – буріння свердловин із горизонтальним закінченням з багатостадійним ГРП.
12. Виявлення потенційних перспективних ділянок на виснажених родовищах за результатами комплексного аналізу геологічної інформації та даних 3D сейсморозвідки.
13. Особливості прифронтової зони Самбірського насуву та перспективи газоносності.
14. Нарощування ресурсної бази зрілих родовищ за результатами сейсморозвідувальних робіт та впровадження нових інтерпретаційних технологій.
15. Особливості формування покладів вуглеводнів у межах Платівсько-Граківської структурної зони.
16. Мультидисциплінарний підхід до вивчення генераційно-видобувного потенціалу візейських нафтогазоматеринських колекторів нетрадиційного типу Дніпровсько-Донецької западини.
17. Кількісна інтерпретація сейсмічних та свердловинних даних для прогнозування покладів вуглеводнів західного нафтовгазоносного регіону України.
18. Застосування дистанційних методів для пошуків покладів вуглеводнів у гірській місцевості (онлайн).
19. До розташування покладів вуглеводнів у Передкарпатському прогині та зовнішніх Карпатах; нові перспективні ділянки для пошуків термальних вод.
20. Сейсмічність і геотермальний потенціал Передкарпатського крайового прогину (Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька області).
21. Седиментаційний аналіз гравітитових колекторів як інноваційний інструмент дослідження їх перспектив на вуглеводні (Українські Карпати).
22. Wind energy: prospects and environmental restrictions (на прикладі Республіки Туреччина).
23. Уточнення форми соляних діапірів та картування приштовхових комерційних покладів вуглеводнів засобами спільної просторової інверсії гравіметричних, свердловинних і сейсмічних даних.

Секція 7: Екологічні проблеми у зв’язку з розробкою родовищ корисних копалин

Секція конференції зібрала експертів, які обговорили вплив розробки родовищ на гідрогеологічний режим, управління відходами, захист водних ресурсів і ґрунтів, а також стратегії зниження екологічних ризиків у складних геологічних умовах. Доповіді підкреслили необхідність сталого підходу до надрокористування, щоб мінімізувати шкоду довкіллю та забезпечити безпечне майбутнє для регіонів України.

Заголовки тем доповідей:

1. Атрибутивний чинник трансформаційної зміни гідрогеологічного режиму розробки Новоукраїнського родовища гранітів.
2. Обсяги накопичення та ефективність використання гірничопромислових відходів у Львівській області.
3. Екологічна безпека водних ресурсів Південно-Східних регіонів України.
4. Оцінка техногенного впливу на ґрунтове середовище в районі вугільних відвалів: на прикладі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.
5. Концепція «жертвних зон» під час експлуатації та консервації соляних родовищ у складних гірничо-геологічних і гідрогеологічних умовах та активізації небезпечних геологічних процесів.

Секція 8: Використання підземних вод

Сесія, що проходила з 11:10 до 12:00, зібрала експертів, які обговорили ключові аспекти забезпечення питною водою, захисту водозаборів, лікувального використання мінеральних вод і застосування сучасних технологій для оцінки стану водних ресурсів. У фокусі були виклики воєнного стану, інтеграція до європейських стандартів та екологічна безпека, що підкреслили стратегічну роль підземних вод для сталого розвитку України.

Основні теми секції:

1. Щодо питного водопостачання населення під час воєнного стану (на прикладі міст України з населенням понад 100 тис. осіб, розташованих в межах Донецької складчастої області).
2. Охоронні зони водозаборів підземних вод в контексті інтеграції до ЄС та порівняльний аналіз законодавчих підходів.
3. Розсільні води України та їх лікувальне використання.
4. Мінеральні води в басейні річки Свічі Івано-Франківської області.
5. Геоінформаційні технології оцінки стану підземних вод.

Секція 9: Зелений перехід: Виклики та перспективи

Сесія зосередилася на інженерно-геологічних аспектах вибору ділянок для вітроенергетичних установок, враховуючи особливості геологічних формацій Карпат. Доповідь підкреслила важливість екологічно орієнтованого підходу до енергетичних проєктів, що є ключовим для переходу України до зеленої економіки.

Основна тема:

1. Інженерно-геологічні критерії вибору оптимальних ділянок під будівництво вітроенергетичних установок в межах поширення флішевої формації Карпат.

ДЖЕРЕЛО ФОТО КОНФЕРЕНЦІЇ: МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «НАДРОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ. ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТУВАННЯ»

Читайте також: 

• Де купити бурштин в Україні: ціни на Волинський бурштин
• Видобуток бурштину та торфу на Волині: майнова комісія обласної ради затвердила звіт керівника КП «Волиньприродресурс»
• 9 років успіху КП «Волиньприродресурс»: єдине комунальне підприємство в Україні, яке легально видобуває бурштин