Весільний коровай - у траурній процесії: на Волині попрощалися з Героєм Віктором Бурковським

У квітні 2024 року у родину воїна прийшла страшна звістка – солдат Віктор Бурковський зник безвісти.

Не хотіла вірити у важку втрату сестра Наталія, у серці сподівалася на краще. Побачити сина надіявся й батько. Але війна – безжальна. І наші Герої платять надто високу ціну – віддають власні життя – аби стримати ворога, аби відвоювати кожен клаптик української землі.

За офіційними даними, захисник України Віктор Бурковський загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність 31 березня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. І лише сьогодні зболене тіло Героя знайшло вічний спочинок у рідному селі.

Навколішки зустрічали Героя у Рожищі ті, кому болить війна, хто усвідомлює велич подвигу земляків, які повертаються додому на щиті. Вони віддали життя за кожного з нас. І ми перед ними в неоплатному боргу.

Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.

Зі словами співчуття та вдячності за жертовність заради незалежності України найріднішої людини звернувся до сім'ї загиблого Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук, закликаючи жителів громади гідно провести Героя в останню дорогу.

Після громадської панахиди траурний кортеж з тілом Героя прибув до храму Різдва Пресвятої Богородиці, де священники Православної Церкви України відспівали загиблого захисника України.

У спільній молитві просили вічного царства для загиблого Віктора Бурковського - Героя уже Небесного війська, котрий виконав одну з головних заповідей Божих – віддав життя за свого ближнього.

У рідних Пожарках останню дорогу Героя щедро встелили різнобарвними літніми квітами, зустрічали загиблого воїна з синьо-жовтими стягами.

Попрощатися з Віктором Бурковським на рідному обійсті зійшлися рідні, друзі, односельці. Вервечкою тягнулися до домовини, вкритої національним стягом, і навколішки віддавали останню шану загиблому.

Під звуки оркестру та церковні піснеспіви солдата Віктора Бурковського проводжали до місця останнього спочинку. У голові траурної процесії – весільний коровай. Не судилося Героєві знайти свою долю, залишити нащадків, війна перекреслила життя на півдорозі. І скільки таких перекреслених життів по всій Україні, скільки сліз та болю, важко сприйняти людським розумом.

Під залпи почесної варти та звуки Державного Гімну України тіло Героя знайшло останній спочинок на кладовищі рідного села.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!