Відомі волиняни про 33-річчя Незалежності України: спогади, почуття, сподівання

Напередодні 33-ї річниці Незалежності України журналісти ВСН поцікавилися у відомих волинян, що для них означає поняття «Незалежність», який рік Незалежності України запам’ятався найбільше та які сподівання мають на майбутнє.

Григорій Недопад

Голова Волинської обласної ради.

«Коли 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України депутати проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України, мені було трохи більше 10 років, а якщо точніше – 10 років, 1 місяць, 1 день. Тоді я сприймав День Незалежності України ще зовсім по-дитячому. 

Мені запам’ятався День Незалежності в 2015-му, коли вже більше року йшла війна в Україні, коли лилася кров на Донеччині і Луганщині. Тоді наша незалежність відчувалася особливо значимою.

Також хочу виокремити 30-ту річницю незалежності, напередодні якої у Києві відбувався великий з'їзд олімпійців в Палаці України. Я був на цьому заході. Мене переповнювало почуття гордості за наших спортсменів, які гідно представили Україну на Олімпійських іграх у Токіо.

Всі казали, що у 1991 році незалежність нам далася без краплі крові, але зараз ми платимо за неї дуже високу ціну. Незалежність для мене – це те, за що вже стільки років воюють наші захисники, віддаючи життя. Та попри різні випробування, Україна – незалежна держава, яка є на мапі Європи і світу. Я переконаний, що наша країна процвітатиме, а російська навала згине, як роса на сонці». 

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл

«Напевно, найпам'ятнішим був перший День Незалежності. Це була зміна епохи. Для мене було цікаво: а що ж далі. Нам стільки років казали, що комунізм – це вершина найкращого соціально-політичного стану. А тут виявилося: ще щось може бути – незалежність. Тепер, коли вже маємо життєвий досвід, думаю, що українці йдуть правильним шляхом. Так, є моменти, які ми опустили, але це природно, тому що наперед не знаєш, який шлях істинний. 

Сьогодні ми чітко зрозуміли, що незалежність треба відстоювати, свою армію треба мати, політиків правильних треба вибирати, політику від недобросовісних діячів треба очищати. Але в нас надто демократичне суспільство, яке довго берегло на своїй землі ворогів, довіряючи їм владу. Тільки на десятий рік війни заборонили Російську православну церкву. Але й досі у нас у Верховній Раді є вороги, які через релігійні переконання не встають при вшануванні Героїв. 

Вважаю, що Україна сьогодні на правильному шляху. На жаль, доводиться платити кров’ю, борочись за незалежне життя у своїй країні, тому що ми довго зволікали, сподівалися на миролюбність «сусіда». Війна сама по собі не приходить. На території України було багато ворогів, які й прикликали сюди агресора. Адже вважали, що наше суспільство вже готове його прийняти. Якби було «тверезе» суспільство, була б сильна армія, не було б ніяких комуністичних чи опозиційних політичних партій, які прагнули знищення України. Господь дав змогу засвоїти нам цей урок, тому ми повинні робити висновки й не зволікати в рішеннях. 

Незалежність для мене – це найбільший дар, який Бог дав людині – свобода. Він же знав, що Адам скуштує яблуко, але дав йому можливість вибору. Каже: маєш право, можеш взяти, але помреш. Свобода – це дар, який сьогодні має Україна. Незалежність у нашому форматі – той момент, коли поважають людину, її точку зору, віросповідання».

Вячеслав Рубльов

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«День Незалежності, який запам'ятався найбільше той, який ми відзначали у перший рік повномасштабного вторгнення. В цей день постійно лунали звуки повітряної тривоги, над містами ПВО збивало ракети, повномасштабна війна тривала довгих шість місяців, але українці не здавалися та єдиним фронтом вперто відбивали усі атаки окупантів. 

Для мене незалежність означає жити в суверенній країні, пишатись нею, вільно висловлювати свої думки. Це свобода, демократія та соціальна повага. Це сила, міць і готовність завжди захистити непорушність кордону. І слово «незалежність» завжди асоціюється з Україною».

Ірина Констанкевич

Народна депутатка Верховної Ради України, членкиня української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, докторка філологічних наук та професорка ВНУ імені Лесі Українки.

«Особливо яскраво в моїй пам'яті закарбувався День Незалежності 2022 року. Це був рік, коли відчуття свободи і боротьби за неї набули нового змісту для кожного з нас. Події того часу нагадали, що незалежність — це не просто слово та відчуття, це постійна боротьба за право бути собою, захищати свою землю, мову, культуру та майбутнє.

Для мене Незалежність — це насамперед право кожного українця жити у вільній, суверенній державі, де кожен голос має значення, а кожне життя – найбільша цінність. Це можливість самостійно визначати свій шлях, будувати власне майбутнє, зберігаючи та розвиваючи національну ідентичність, культуру та мову. Незалежність — це гордість за свою країну, яка вистояла перед численними викликами і стає дедалі сильнішою.

У майбутньому я мрію бачити Україну сильною, єдиною та вільною. Вірю, що ми здатні подолати всі труднощі, відродитися і стати країною, на яку рівнятимуться інші. Хочу, щоб наші нащадки жили в мирі та благополуччі, пам'ятаючи, якою ціною здобута ця свобода. Попереду в нас багато викликів, але з нашою силою духу та вірою в краще ми обов'язково Переможемо!»

Ігор Гузь

Народний депутат Верховної Ради України, заступник голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Литовською Республікою, заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва.

«У 2007 році на центральній площі Луцька ми вперше провели патріотичну акцію: люди у вишитих святкових строях вишикувалися у формі тризуба. У ті часи вишиванки ще не мали такої популярності як зараз, тому це було щось нове і цікаве. Потім щороку в День Незалежності України відбулася ця акція, яка поширилася багатьма містами нашої країни.

Незалежність для мене – це те, за що ми сьогодні боремося, за що вмирають люди на фронті і на чому сконцентрована вся країна. Адже це можливість українцям жити у своїй країні, розмовляти рідною мовою, вірити в Бога, молитися в українській церкві, приймати самостійні рішення і жити так, як ми хочемо».

Андрій Разумовський

Депутат Луцької міської ради, регіональний представник Конфедерації будівельників України на Волині, генеральний директор Будівельної компанії «Інвестор».

«Важко виділити якийсь один рік, адже кожен із них приносив свої здобутки, перемоги, радощі, а разом із тим і виклики, які потрібно було долати. Кожен рік був унікальним, важливим і залишив свій слід в історії.

Я звик жити теперішнім, бо минуле вже не повернеш, а майбутнє ще не настало. Ми маємо лише зараз, і саме в цьому зараз повинні працювати, щоб зробити його кращим.

Незалежність для мене — це можливість самостійно визначати свій шлях, приймати рішення, які відповідають нашим цінностям і прагненням. Це воля, яка дозволяє жити, творити, розвиватися без зовнішнього тиску та нав'язування.

Незалежність — це сила народу, який стійко витримує всі випробування і зберігає свою ідентичність. Це те, що століттями виборювалось, і те, що ми зобов'язані оберігати та захищати заради майбутніх поколінь.

Мої сподівання на майбутнє пов'язані, в першу чергу, з нашою перемогою та довгоочікуваним миром. Я вірю, що після всіх випробувань ми об'єднаємося ще більше, демонструючи єдність усього народу.

Спільними зусиллями ми відновимо нашу країну, зробимо її сильнішою та процвітаючою, створимо краще життя для нас і майбутніх поколінь».

Ірина Вахович

Ректорка Луцького національного технічного університету, докторка економічних наук, професорка, ексголова Волинської обласної ради.

«Для мене День Незалежності України – символ довгого, надзвичайно важкого і тернистого шляху у боротьбі за волю та суверенність. Впродовж багатьох століть українці долали безліч випробувань, та завжди залишались відданими своїй Батьківщині, своїй мові та культурі.

Попри міжнародне визнання України – як самостійної та самобутньої держави ще у 1991 році, щодня нам доводиться зіштовхуватись із новими викликами та зазіханнями з боку споконвічного  ворога. Ціна нашої незалежності неоціненна – життя, яке віддають наші мужні воїни, щодня доводячи, що українці незламна, непереможна, сильна нація.

Визначити котрийсь із років як особливий важко, адже кожен рік нашої незалежності є особливим у становленні нашої державності, незламності духу та самостійності. Щороку ми стаємо більш свідомими і згуртованими.

На цьому шляху Луцький національний технічний університет вбачає свою освітянську та просвітницьку місію у вихованні молодого покоління у патріотизмі та національній свідомості. Наші здобувачі та викладачі невтомно працюють заради перемоги та допомоги усім, хто її наближає.

Ми незалежна, сильна, освічена і самостійна нація! Уже невдовзі, із настанням перемоги ми це доведемо усьому світові, аби більше ніхто не зазіхнув на нашу землю!»

Наталія Благовірна

Проректорка з навчально-виховної роботи та комунікації, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри соціальних комунікацій.

«Найбільше мені запам'ятався перший рік проголошення незалежності України. Пригадую, як бабуся у Львові зібрала родину за великим столом і вперше розповіла про свою участь в УПА, про дідуся, який із собою в могилу забрав кулю, що йому в ногу випустив радянський солдат.

Вони самотужки надавали йому медичну допомогу, бо знали, якщо лікар дістане кулю, її ідентифікують і зрозуміють, хто він, тоді всю родину вивезуть. Ця розповідь стала для мене, радянської дитини, величезним відкриттям, яке я осмислювала впродовж багатьох років. 

Наша бабуся була берегинею роду, тому розповіла про це лише тоді, коли впевнилася в безпеці сім'ї. Вони з дідусем вирішили, що їхні діти повинні мати шанс вижити, закінчити університет, здобути освіту. Сьогодні я розумію бабусю, адже бачу, як ставляться до наших воїнів у полоні, як агресивно, жорстоко і нечесно ведеться війна з боку Росії.

Незалежність для мене, найперше, – це моя родина, мій дім, моя країна. Незалежність – це право вільно висловлювати свої думки, право бути особистістю, мати продовження роду на рідній землі». 

Читайте також:

• Відомі лучани поділилися спогадами про перший День Незалежності України
• У Луцьку на 50-метровий флагшток підняли найвищий прапор на Волині
• Які заходи будуть у Луцьку до Дня прапора та Дня Незалежності України: перелік