Виховала не одне покоління учнів: у громаді на Волині 80-річний ювілей відзначає знана вчителька

Її неодноразово нагороджували грамотами й подяками як районного, так і обласного рівня, заслужено удостоїли звання «старший вчитель» та нагородили медаллю «Ветеран праці», розповідає газета «Нова доба».

Корінна прилісненка виховувалася без батька у дуже бідній сімʼї. З болем у душі пригадує, як жили не в хаті, а у справжній халупі, як їли лободу, як разом з матірʼю і тіткою приходилося тяжко працювати.

Закінчивши місцеву семирічку, вона рік навчалася у Маневицькій середній школі. Хоча проявляла неабиякі здібності, через матеріальну скруту не змогла продовжити навчання. Тож деякий час працювала секретарем Городоцького лісгоспу, секретар-машиністкою редакції маневицької районної газети. Лиш майже у 30 років змогла отримати омріяну педагогічну освіту.

28 років Надія Іванівна пропрацювала в школі. З ентузіазмом займалася туристично-краєзнавчою роботою.

Наприклад, за проведення на високому рівні експедицій по місцях бойової слави (Кухів Груд, Лопатень) її вихованці неодноразово нагороджувалися путівками на екскурсії у міста-герої Київ, Брест та ін.  

Працюючи класним керівником, педагогиня з великим натхненням проводила тематичні вечори, виховні години та екскурсії. Її вихованці брали шефство над одинокими престарілими людьми. Завдяки ентузіазму і наполегливості досвідченої вчительки у новому приміщенні школи було оформлено кабінет географії.

Довгий час Надія Іванівна була лектором товариства «Знання», неодноразово проводила районні семінари для учителів географії, достойно захищала честь школи перед перевіряючими як з обласного центру, так і зі столиці. Чимало вихованців Надії Романік пішли професійною стежиною своєї улюбленої вчительки.

Разом із чоловіком виховали доньку та сина, побудували будинок, посадили фруктовий сад. Сьогодні на її обійсті радують око ошатні клумби, де завдяки дбайливим рукам господині та її доньки Майї особливо рясно цвітуть лілії і гладіолуси.

Цікаво, що у 60 років Надія Іванівна стала наймолодшою прабабусею у рідному селі. Нині ж у неї шестеро правнуків, які змалечку любили слухати не казки, а цікаві розповіді бабусі про материки і океани, поля й ліси, різноманітні географічні відкриття та дослідження. Адже ще зі шкільних років Надія Романік закохана в книгу. І донині дуже багато читає, любить дивитися науково-пізнавальні передачі. Залюблена в поліський край, Надія Іванівна у вільний час на велосипеді їде до лісу, щоб помилуватися красою волинської природи, позбирати грибів чи ягід.

Рідкісне хобі берегині домашнього вогнища − майже щодня записувати події сім’ї, новини села, погоду, свої роздуми про життя. Таких щоденників, великих зошитів, у неї близько десятка.

Матір сина-миротворця Віталія (у 1980-х роках проходив військову службу в українському миротворчому контингенті в Югославії) з хвилюванням чекає дзвінків від онука Олега, який був учасником АТО, а нині захищає східні рубежі нашої держави.

Наталія КОВАЛЬ,

с. Прилісне

Читайте також: 

• Три долі — одна мудрість: у громаді на Волині привітали 90-річних ювілярок
• Плете кошики і тішиться правнуками: волинянин відзначив 90-річчя
• Виховала багато поколінь учнів: у громаді на Волині 95-річний ювілей відзначає знана вчителька