«Він просто ніби поспішав жити»: волинянин про загиблого Героя Вадима Сілаєва
Загиблий Герой з Боратинської громади Вадим Сілаєв спокійно прийняв повістку, але дуже хвилювався, аби мама не знала про те, що він на передовій. Вона мала й далі думати, що він десь під Ковелем.
Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав його сусід, завідувач кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти . ВНУ Олександр Семенов.
Нагадаємо, під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області в результаті танкового обстрілу з боку противника 2 вересня загинув 27-річний житель села Лаврів Вадим Сілаєв.
«Чорне горе на нашій вулиці Садовій. Від цього горя не вистачає повітря, німіють ноги і руки. 2 вересня від пострілу танкової гармати в невідомому нам маленькому селі Сухий Ставок на Херсонщині загинув наш Діма Сілаєв – спортивний сусідський хлопець з хати навпроти, що ще недавно дивився величезними очиськами на всіх нас. Більш допитливої дитини я не знав. Він ніби поспішав жити. Не забуду його маленьким в синьому костюмчику. Полюбляв крутитися серед дорослих і підтримував з ними розмову як «старий». Приходив до мене на пасіку, читав книжки з нашої домашньої бібліотеки. Казав, що в шкільній книгозбірні перечитав усі енциклопедії. Блискуче закінчив школу. Захоплено вчився на математичному факультеті ВНУ. Працював у Лаврівській школі вчителем математики та викладачем у Луцькому медичному коледжі. Не розлучався з гирями. Полюбляв фотографувати. Мріяв одружитися. Любив життя. Часто збентежено дзвонив тітці-рашистці в Крим і намагався годинами говорити про несправедливість та підступність цієї війни. А потім бідкався, що у відповідь - стіна…», - йдеться у дописі.
Чоловік розповів, що брат Вадима теж знаходиться на фронті з перших днів війни.
«Окремим болем для нього був молодший брат Юра, який на фронті з першого дня війни. 5 липня, за день до відправки у ЗСУ, ми сиділи разом у нас на терасі і пили чай. Діма сказав, що спокійно прийняв повістку. Сказав, що «втікати і ховатися не буде», і його місце там. Ми переписувалися. Дуже хвилювався, аби мама не знала про те, що він на передовій. Вона мала й далі думати, що він десь під Ковелем. Я обіцяв. А Діма радів, що він поруч із братом. В останньому повідомленні на Успіння написав мені, що він на Миколаївщині, серед десантників, за 20 км біля Юри. Писав, що забезпечений усім необхідним і що нічого не потребує. Порадив мені скачати програму Signal. А ще написав: «Обов’язково переможемо цю нечисть!», - наголосив Олександр.
8 вересня Вадиму Силаєву мало виповнитися 28 років. Хлопець тиждень не дожив до свого Дня народження.
«Сьогодні, 8 вересня, в Діми день народження (28 років). Він прямує на рідну Волинь як Герой. Біля його дому широкою доріжкою квітнуть троянди і чорнобривці, дбайливо посаджені мамою Танею, яка ще вчора думала, що її Діма під Ковелем. Юру відпустили попрощатися з братом. Тепер нам треба всім разом пережити це страшне прощання з нашим Героєм України з вулиці Садової. Р.S. Молитовно прошу згадувати раба божого Вадима», - додав чоловік.
Редакція ВСН висловлює співчуття родині загиблого! Вічна шана нашому Захиснику!