Багатодітна християнська родина Давидюків з Волині: виховання дітей у вірі та служінні

Родина Давидюків із села Карасин на Волині виховує п’ятеро дітей у любові, вірі та взаємній підтримці, а мама Олена активно поєднує сімейне життя з педагогічним і волонтерським служінням у місцевій церкві.

Про багатодітну родину пише газета «Нова доба».

У невеликому поліському селі, серед зелених садів і спокійних вулиць, уже п’ятнадцять років живе ця родина християн віри євангельської. Кожен їхній день починається з молитви, подяки Богу та взаємної підтримки.

Олена Вікторівна, родом із Житнівки Камінь-Каширської громади, вийшла заміж у 18 років і переїхала до Карасина – на малу батьківщину свого чоловіка Миколи, уродженця села Замостя. Подружжя отримало земельну ділянку і збудувало новий просторий дім, у якому виховують сина Тимофія та чотирьох доньок – Діану, Мілану, Альвіну і Віталіну.

«Віра та родина - наша найбільша цінність»: як багатодітна сім’я Давидюків виховує п’ятьох дітей

Олена Давидюк – найстарша донька у своїй батьківській сім’ї, має двох братів та трьох сестер, а її чоловік виховувався в родині, де одинадцять дітей. Вони обоє мріяли, що і їхня сім’я буде великою й дружньою. Так і сталося.

Олена Давидюк не лише дбайлива матуся, а й активна учасниця церковного життя. Вона чудово шиє, захоплюється кулінарією та проводить заняття з дітьми при церкві. Її педагогічне служіння включає вивчення Біблії й Божих заповідей, а також роботу з гуртками.

Закінчивши курс у місіонерській школі за програмою «Християнське служіння дітям», вона веде групу учнів 4-5 класів у недільній школі. Одна з її улюблених форм служіння — кулінарний гурток.

– Ми довго думали, який напрямок обрати, щоб зацікавити дітей, – ділиться пані Олена. – Вирішили організувати кулінарний гурток, адже при церкві є кухня. Завдяки допомозі прихожан вдалося придбати необхідне обладнання: духовку, качалки, кухонні дошки. Пошили дітям форму – шапочки та фартушки. Гурток урочисто відкрився у перші дні лютого 2022 року. Але вже через три тижні розпочалася повномасштабна війна. З того часу він став місцем не лише навчання, а й волонтерства – діти готували посилки для захисників й ми їх передавали на Схід України.

Нині заняття проводяться щосуботи. Кожна зустріч починається з молитви, подяки Богу за їжу та дах над головою. На уроки керівниці гуртка приносять продукти з дому, інші інгредієнти докуповують. Діти готують різноманітні страви, вчаться варити, смажити та пекти. Усі мають свої папки з рецептами й змагаються, хто більше відтворить страв удома.

Улюблене заняття гуртківців – випічка, особливо солодощі. Якщо залишаються смаколики – діти несуть їх до бабусь, які живуть неподалік і мають труднощі з пересуванням.

Пані Олена – вправна майстриня з шиття. Вона виготовляє головні убори, одяг, ремонтує речі та створює власні дизайнерські моделі – зокрема й «family look» для всієї родини. Крім того, вона шиє адаптивний одяг для поранених військових – це її волонтерська діяльність, у яку вкладає душу.

Родина Давидюків більшість домашніх справ виконує разом. А ще в сім’ї спільно співають церковні пісні, вивчають вірші, допомагають один одному. Вони не тримають великого господарства, лише птицю, але завжди працюють гуртом – на городі, в лісі, в домі.

– Для нас із чоловіком головне – щоб діти жили в любові та мирі, – каже пані Олена. – Якщо виникають конфлікти – ми розмовляємо, наставляємо. Чоловік багато часу приділяє роботі, працює на будівництві, власноруч виконав майже всі внутрішні роботи у власному будинку.

Микола та Олена співають у церковному хорі. Їхні діти займаються в Школі мистецтв у Прилісному – грають на інструментах, малюють. У родині панує любов до духовного, творчого та корисного. Син і доньки зростають у християнських цінностях, живучи за Словом Божим.

Історія цієї багатодітної родини – свідчення того, що найкращий захист для дитини – це любов у Христі, міцна сім’я, приклад віри та світла.