На Волині попрощалися з Героями Олександром Філоном та Русланом Ілюшиком

Про це повідомили на сайті Ковельської міської ради.

У суботу, 1 липня, місто прощалося із 48-річний Русланом Ілюшиком та 25-річним Русланом Філоном. 

Олександр Філон біля стели загиблим землякам казав: «Допоки в нашій країні є чоловіки, які готові боротись за Незалежність, то наша Україна буде існувати. А ми повинні працювати на благо держави за двох, за трьох, за кожного з тих хлопців, які загинули у цій війні».

На жаль, серед них тепер – Олександр Філон. Воїн, патріот, великий українець.

Руслан Ілюшик не був військовим і ніколи не готував себе до служби. Проте, 25 лютого, на другий день після повномасштабного вторгнення, він пішов на фронт добровольцем, адже розумів, де він має бути. Цей чоловік любив свою родину, місто, землю та Батьківщину.

Руслан був наставником для своїх менших побратимів. Він завжди прораховував можливі наслідки обстрілів їх позицій і дуже радів, коли міг зберегти життя хлопців. Тоді дзвонив мамі і казав, що вона може ним пишатись.

А сьогодні ними пишається все місто, країна.

«Саша Філон та Руслан Ілюшик. Люди різних поколінь. Їх об’єднує блакитно-жовте серце і любов до Батьківщини, за яку вони пішли на війну з першого дня, і за яку вони полягли.

Саша був головою Молодіжної ради, і я вважаю, що ми залишимо за ним статус Почесного голови Молодіжної ради назавжди.

Сьогодні ми зібрались тут, аби сказати нашим Героям спасибі. Спасибі, воїни, за Вашу силу духу, самовіддачу, мужність, незламність, за Ваш патріотизм, за те, що стояли і здобували Перемогу. Спасибі, що ми мали честь вас знати», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Багато добрих слів звучало сьогодні на адресу ковельчан, наших Героїв.

Останню шану своєму підлеглому, побратиму приїхав віддати командир роти третьої окремої штурмової бригади, де служив Олександр Філон, Євген Ковальов.

— Ворожа куля забрала у «Вовчої зграї» її вожака. У моєї роти — найкращого командира взводу. У дружини — люблячого чоловіка. В української держави — націоналіста. Це був справжній чоловік, – зазначив він.

Син Руслана Ілюшика, Станіслав, розповів, що в них з татом було дуже багато мрій, які, на жаль, вже не зможуть здійснитись.

— Батько завжди вчив мене, що головне — це сім’я, Батьківщина та справедливість. Я вважаю, що справедливість — це пам’ятати, що він віддав своє життя за наше місто, за нашу країну.

Поховали захисників на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині загиблих. Вічна шана і слава Героям!