У Львові врятованих пухнастиків із Херсонщини прилаштовують у родини

Про це Суспільному розповіла працівниця «Домівки врятованих тварин» Вікторія Стасів.

За її словами, три тижні тому з Херсону до Львова вдалося евакуювати 96 котиків та 72 собаки.

Львівські волонтери рятували всіх тварин, які потребували допомоги. Декотрих з них віддавали люди, які розуміли, що не зможуть дати собі ради з тваринками; частину — перевезли з місцевого притулку, який зазнав руйнувань внаслідок затоплення; ще частину переляканих тварин забирали з тих місць, де вони ховалися від води.

Більшість з котів – це маленькі кошенята з мамою-кицькою.

«Дорослі коти ще якось рятувалися, а ось мами-кицьки з щойно народженими кошенятами не могли втекти. У нас досі є такі котячі родини, де кицька годує кошенят», – каже Вікторія Стасів.

Того ж вечора, коли волонтери повернулися з Херсонщини, до притулку почали приходити львів’яни, з наміром взяти врятовану тваринку до себе. Проте їх попросили почекати до ранку: всіх тварин оглядали ветеринари. Тварини були надто виснаженими та стресували; їм доводилося підбирати відповідне харчування.

На жаль, більшість кошенят перемерзли та досі мають проблеми зі здоров’ям. Але охочих взяти врятованих до себе це не злякало: наступного ранку біля воріт Домівки вже стояла черга.

«Наступного ранку вже 19 котів та собак отримали нові домівки. Звісно, охочіше брали котів. Один з котиків, якого ми віддавали, був дуже переляканий, забивався в кут і не йшов на контакт. За два дні нам нові власники прислали відео, на котрому видно як котик гарно бавиться, подружився з іншим котом і нікого не боїться», – зазначила вона.

Коли вода почала спадати та мешканці затоплених районів поверталися до своїх знищених осель, вони почали шукати своїх улюбленців.

«Були випадки, коли власники тварин нібито впізнавали на фотографіях своїх вихованців. Писали нам: «Це точно моя киця». Але, на жаль, у нас був самчик. Схожий на кицьку, але – не він», – говорить вона.

Тварини, яких привезли до Львова, отримали нові імена. Під час евакуації ніхто не питав як кличуть того котика чи того песика. Проте, оселивши їх у «Домівці врятованих тварин», волонтери почали звертатися до всіх, навіть найменших, на ім’я.

«У нас є Лілі, Роза, Дюк, Мурчик, Рижик. Двох однакових імен нема», – розповідає Вікторія Стасів.

Що ж стосується собак, то, за словами працівниці Домівки Оксани Приходько, серед них більшість зазнали уражень внаслідок постійних обстрілів.

«Вони травмовані та внаслідок підриву Каховської ГЕС, і через бойові дії. Є такі, що кульгають і такі, що втратили зір. Ми бачимо в них осколкові поранення, перебиті лапки. Є й такі, яких вже лікували: хутро зголене і видно побиту спину уламками снарядів», – каже вона.

Більшість з привезених собак знають що таке нашийник і вміють ходити на повідку. Так працівники притулку зробили висновок, що тварини раніше мали господарів.

«В перші дні, коли їх привезли, тварини були дуже наляканими. Вони трусилися, забивалися в куток, лягали на підлогу», – розповідає Оксана Приходько.

За її словами, серед врятованих собак немає породистих. Проте і їх беруть додому. Щоправда, спочатку з собаками знайомляться: люди приходять вигулювати їх, розуміють, що саме ця тваринка їм потрібна і підписують договір.

«Найкраще розбирають маленьких песиків та цуценят. Житимуть вони або у квартирах, або в особняках. На село, щоб пес сидів на ланцюгу, ми не віддаємо», – каже вона.