«Грабіжницька угода» чи дипломатичне досягнення? Експерт з Волині оцінив домовленість України і США про надра

Ухвалення угоди про корисні копалини між Україною і США є перемогою чи поразкою української дипломатії? Про це журналісти ВСН поцікавилися у доктора політичних наук, професора ЛНТУ, академіка з Волині Валентина Малиновського.

«Перш ніж відповісти на запитання, що дасть Україні «Угода про надра», потрібно згадати з якою метою Президент України Володимир Зеленський ще у жовтні 2024 р. запропонувала США та ЄС спільний захист і інвестування у видобуток і використання природних ресурсів у своєму «Плані перемоги»?

Пропозиція була розрахована на те, що взамін Україна отримає гарантії безпеки з боку наших союзників. Чи вдалося досягти цього? Ні! Тому, на мою думку, немає підстав вважати цю угоду для України вдалою. До цього слід додати епопею з її підписанням (колись хтось з учасників цього процесу напише дуже цікаву книгу) тривалістю в чотири місяці, оповиту погрозами, шантажем, конфліктами, компромісами, інтригами та поступками.

У результаті такого конфронтаційного переговорного формату народився доволі формальний документ, що нікого ні до чого не зобов’язує. Адже Адміністрація США категорично відмовилася вписати хоча б згадку про будь-які (навіть декларативні) гарантії безпеки. Більше того, ця Угода навіть не гарантує подальшу військову допомогу з боку США», - вважає Валентин Малиновський.

Професор висловив думку, що увесь ажіотаж необхідний, в першу чергу, президенту США Дональду Трампу. Адже він пообіцяв своїм виборцям, що поверне кошти (в його варіанті 350 млрд доларів), які Америка (в особі Байдена) буцімто витратила на війну в Україні.

«В умовах відсутності суттєвих досягнень у перші 100 днів діяльності своєї адміністрації, таку Угоду президент США може піднести американському обивателю як велику перемогу», - переконаний експерт. 

За його словами, Уряд України просто не міг відмовитися від підписання цього документа, адже у випадку відмови з високою ймовірністю можна було б очікувати вкрай негативної реакції Дональда Трампа. Одним із сценаріїв міг бути вихід США з переговорного процесу з відмовою від постачання озброєнь та розвідувальної інформації для ЗСУ. Ще гірше – відновлення відносин з Росією та зняття з неї санкцій.

«У цій ситуації українська сторона обрала єдино правильну тактику – відкрито не відмовлятися від грабіжницької і дискримінаційної угоди, запропонованої американцями на початковому етапі, затягування часу та максимальне усунення всіх небезпечних пунктів Угоди. Звідси й вже історичний скандал між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом в Овальному кабінеті, потім підписаний Меморандум про наміри щодо угоди про надра, згодом сама Угода, підписана у Вашингтоні лише на 12 сторінках (попередній проєкт мав 90 сторінок).

Деталізація цієї Угоди має бути прописана у «технічній угоді», яка ще не готова до підписання. І лише після цього – її ратифікація у Верховній Раді України. При цьому, як і у випадку з Угодою про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством, невідомо, що може міститися в таємній частині цього документа. Певні ризики несе безстроковість Угоди та відсутність конкретного механізму внесення змін до неї. Щодо американських інвестицій у видобуток корисних копалин, то це доволі примарна справа, адже приватні інвестори будуть побоюватися інвестувати в країну, яка не має твердих гарантії того, що війна не продовжиться в майбутньому», - констатує Валентин Малиновський.

Як акцентував академік,оцінюючи цю Угоду слід зазначити, що українській делегації вдалося уникнути непоправних пасток, закладених американською адміністрацією. Зокрема, Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США, відповідно не передбачається погашення Україною попередньої військової допомоги від США; Українська держава зберігає повний контроль над інфраструктурою та природними ресурсами і сама визначатиме, де і що видобувати; зуміли досягти рівноправності в управлінні спільним Інвестиційним фондом (50/50), що відображає рівноправне партнерство між Україною та США.

«Як позитив, підписання Угоди все ж поліпшило двосторонні відносини Києва та Вашингтона. Підтвердженням цього є дозвіл Білого дому на продаж Україні озброєння шляхом Direct Commercial Sales (DCS).

Чи зможе зазначена Угода якимось чином вплинути на завершення війни, побачимо вже незабаром», - каже Валентин Малиновський. 

Читайте також:

• Україна та США підписали угоду про копалини: що вона передбачає
• Нова угода про копалини містить ще суворіші умови для України: що відомо
• Ексміністр Дмитро Кулеба у Луцьку: «Вихід на кордони 91-го – це ще не перемога». Виступ у ВНУ ім. Лесі Українки