Втратив багато побратимів і надивився страшних картин: історія воїна з Волині, який привіз прапор зі Зміїного

Цей прапор став надзвичайно важливим та символічним доя військового, встановлювали його під ворожим вогнем, - йдеться у сюжеті 12 каналу. 

«Вони відійшли на самому острові, але вони його постійно обстрілювали. Постійно літала авіація, дрони піднімали. Зайшли поставили, відійшли і знов накрили. Вони і фосфор туди скидували», - ділиться захисник.

Та і згодом, коли прапор замінили на інший, а цей забрали, то він два дні з Данте та з іншими воїнами пробув у відкритому морі, коли наші захисники втрапили у халепу, про яку поки що деталей розголошувати не можна. 

«Це знакова річ і я вирішив подарувати своєму місту. Через свого побратима я його відправив», - каже воїн.

Прапор підписали військовослужбовці і нині він, як ще одне свідчення незламності наших воїнів, зберігається у Ковельській міській раді. Нині готують проєкт стенду, де розмістять стяг і побачити його зможе кожен охочий. І ось вперше за час повномасштабного вторгнення у рідне місто приїхав сам розвідник та сапер Данте. Тут він вже особисто зустрівся з міським головою Ігорем Чайкою. 

Привіз із собою бронежилет із Зміїного із символічним написом «Боже! Коли я загину молодим, відправ мене до раю. У пеклі я вже був!».

Ковельчанин завжди мав хорошу фізичну підготовку, адже змалку займався на різних спортивних секціях. Втім, про кар’єру військового, каже, ніколи не мріяв. Усе, на його думку вирішила доля. Під час подій 2014 року хлопець не зміг залишатися осторонь боротьби за Україну.

«Коли почалася війна - я навчався у школі. І з початку війни я займався волонтерством. У 2017 році, коли мені виповнилося 18 років, я вперше добровольцем поїхав на фронт. Це 93 бригада «Карпатська Січ», є такий підрозділ. І тоді мені запропонували тоді там трішки залишитися, повоювати. До того я був на різних вишколах», - розповідає свою історію воїн.

Там вперше довелося пережити втрату товариша і опісля стояти осторонь боротьби ковельчанин не зміг. Тоді він остаточно прийняв рішення, що військова справа - його покликання. У 2018 році він підписав контракт. 

«На досвіді ти виїдеш, але не так сильно, як на характері. На війні вирішує характер», - каже воїн.

Хлопець служив у столиці і уже в березні у нього мав закінчитися контракт. 

Бути на полі бою, розповідає боєць, звик, проте плацдарму посеред Києва - не очікував. Та думати було ніколи, то ж разом з побратимами почали виконувати завдання. Спершу працювати по диверсійно-розвідувальних групах. 

«ДРГ груп було дуже багато у Києві. Вони заїжджали за півроку, знімали квартири в Києві, вербували людей, які давали координати, куди бити», - каже хлопець.

Востаннє данте працював на херсонському напрямку і каже, що методи у росіян - варварські. 

«Кожен день йдуть обстріли. Хаотичні обстріли. Працює важка артилерія, дуже хаотично. Вони не б’ють точно, а обстрілюють жилі квартали», - розповідає чоловік.

Втім це аж ніяк не похитне українських воїнів. Вони битимуться до останнього. 

В ході виконання завдань часто рятують цивільних і тварин, зокрема знаменитий чорний кіт з острова Зміїний досі несе службу разом з хлопцями. Назвали його Змій. 

Втім героїзм та порятунок мають неабияку ціну. Війна, каже, річ страшна і часто непередбачувана. Довелося втратити багато побратимів і надивитися страшних картин. 

«Я працював, робив свою роботу, я не думав про те, що відбувається, а сконцентрувався на одному - на виконанні свого бойового завдання. Я не повинен розпилюватися на щось інше. Бо ти так не зможеш, так просто зірве дах, як в мене побратим каже, В’єтнам почнеться у голові».

Сам чоловік пише вірші і так трохи розвантажує думки. Тому й позивний має «Данте». 

Воїни, каже, битимуться до останнього і у перемозі ніхто не сумнівається.

Читати також:

• «Щастя, що я залишився живий»: історія воїна з Волині, який воює вже майже 10 років
• 46-річний військовослужбовець Андрій захищає кордон з Білоруссю у складі 100-ої окремої бригади територіальної оборони Волині з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну
• На війні втратив ноги і освідчився: зворушлива історія кохання фельдшерки з Волині і бійця ЗСУ