«Я б зробив так само, не думаючи», - звільнений з полону волинянин Володимир Лучко
До початку повномасштабної війни Володимир працював за кордоном, а військового досвіду раніше не мав. Він повернувся в Україну та сказав рідним, що буде волонтерити, та, насправді, пішов воювати. Хлопець зізнається, що незважаючи на полон, схуднення на 40 кг, зараз він вчинив би так само.
Мама 26-річного бійця-азовця Володимира Лучка розповіла про першу телефонну розмову з сином. 21-го вересня жінка дізналася, що її син повертається з чотиримісячного полону, пише Суспільне.
Він пішов у військо. Шостого квітня він написав мені останнє повідомлення і сказав, що в нього все добре. Далі я набирала, писала, а відповіді не отримала, - говорить жінка.
Як потім їй стало відомо 1 квітня син поїхав в Маріуполь.
Їх відправляли туди вертольотами. Він знав, що летить туди в один бік та які можуть бути наслідки. Я його зараз питаю, чи зробив би зараз по-іншому, він каже, що ні: «Я б зробив так само, не думаючи», - розповідає Оксана Лучко.
Опівночі 21 вересня, - каже жінка, - почула новину про обмін полоненими. У списках побачила ім'я та прізвище сина. Кілька разів їх перечитувала, щоб впевнитися, чи немає помилки. Пів на четверту ночі до неї зателефонував син з незнайомого номера. Оксана Лучко каже, що одразу впізнала його голос.
Вов, де тебе можна знайти, на якій фотографії?, а він каже, щоб не шукала, бо не впізнаю. Там схуд більше як на 40 кілограмів, - розповідає мама Володимира Лучка.
Російські військові, - каже жінка, - давали на добу 100 грамів води й 200 грамів їжі.
Оксана Лучко говорить, що зараз син на реабілітації, його повернення чекає родина та все село Борохів, де Володимир жив та навчався у школі.
З його класу нині ще четверо випускників перебувають на фронті, - говорить директор школи Григорій Ковальчук
Нагадаємо, у списках військовополонених, яких ввечері 21 вересня обміняли на російських солдат, є азовець Володимир Лучко, житель Ківерцівщини.