«Я оптимістичний отиміст»: знаменитий морпіх з «Азовсталі» розповів про пройдені випробування

Про це пише ТСН. 

За долю Михайла Діанова переживали тисячі українців, коли побачили на заводі пораненого чоловіка з апаратом зовнішньої фіксації, який продовжував вести боротьбу. Зараз він їсть омріяні еклери на волі після тривалого полону і ділиться спогадами про пережите.

«Я оптимістичний оптиміст», - каже він під час інтерв'ю.

 Про його посмішку світ дізнався завдяки світлині - азовець Дмитро Козацький на псевдо «Орест» зробив її під час облоги «Азовсталі». Боєць Мішаня у подертому кожусі, з кошлатою бородою, шпицями у сскаліченій руці і посміхається. «Як я вижив? В мене не поцілили», - твердить він.

Михайло на війні від 2015 року. До Маріуполя та полону він був гранатометником у приазовських степах, потім вже поранений потрапив на завод Ілліча та «Азовмаш», а вже звідти вдалося виїхати на «Азовсталь». Він воював однією лівою і найбільше не любив авіаудари по заводу.

«Очікується масований авіаудар і все - ти стаєш між якимись суперперекриттями, і це не летить винищувач чи штурмовик і кинув там бомбу, це летить ескадрилья бомбардувальників і бубубубубубу. Оця вся штука труситься, через вентиляцію входить пилюка і ми всі в масках були, дихати було неможливо», - розповідає чоловік про будні на «Азовсталі».

Він виконав наказ вижити, здавшись у полон.

«В Оленівці жах був, це концтабір», - каже боєць.

До звільнення з Оленівки його вивозили лише раз, аби зняти апарат зовнішньої фіксації.

«Мені апарат знімали плоскогубцями, без наркозу, »ти ж морпіх, давай, терпи», один тримав за плече, а другий знімав мені апарат. Терпів, де я мав дітися. Рука була пошкоджена капітально, я гнив повністю«, - розповідає Михайло.

Зараз у його руці не вистачає 4-х сантиметрів кістки. Ортез для своєї понівеченої кінцівки морпіх зробив сам і не дозволяє лікарям щось змінити.

На його обличчі ще залишилися сліди від скотчу, його наліпили ще в Оленівці, а зняли, лише коли він почув: «Хлопці, Слава Україні! Огогогого! Був український прапор, хотів заплакати, але сліз не було», - ділиться військовий.

Михайло упевнений, що йому обов'язково відновлять руку, і він знову буде грати на музичних інструментах. У мирному житті він був музикантом, у Тернополі мав свій гурт і найбільше любив грати на басгітарі. А ще він мріє про риболовлю та про те, як почне працювати - відкриє свою майстерню по металу.

Що дивує Діанова після повернення з полону - це те, що він став дуже популярним. Тож зараз має нову мрію.

«Я хочу просто пройтися Києвом, аби мене ніхто не чіпав, зайти до магазину і купити не дуже потрібну мені річ, я збирав давно гроші, аби купити собі якусь дрібничку, побавитися дві години може і поставити на полиці, бо я її купив», - розповідає Михайло.