«Я - перша ціль ворога»: військова снайперка нищить окупантів та захищає побратимів на передовій

Євгенія Емеральд - військовий снайпер, яка зустріла жах війни з гвинтівкою у руках на передовій. Жінка боронить Україну у полку «Сафарі». Про історію захисниці пише Ірина Суслова.

«Я військовий снайпер - перша ціль ворога. Мені щоразу доводиться приймати складні рішення, щоб захищати моїх побратимів. У мене є всього лише 2 постріли, до викриття позиції. Їх цінність - це людські життя. Я надійний тил, який не має права на помилку. Я - звичайна українка, жінка та мати, яка хоче, щоб її донька жила у вільній незалежній Україні, бо життя нічого не варте без свободи!

Чи страшно мені? Так, я жива людина, кожна військова місія може стати останньою для мене. Проте, як виявилось, ми жінки більш холоднокровні та стійкі ніж чоловіки. Мені доводилось бачити стільки сліз мужніх чоловіків, скільки не бачила за все своє життя. Декілька днів тому я перенесла велику втрату: ворожа ракета влучила у військову частину, куди я мала їхати з дня на день, там загинули мої рідні люди - побратими, у тому числі, мій наставник. Розумію, що війна - це втрати, але навіть мені, снайперу, важко… Війна не пробачає помилок, війна забирає життя, проте війна дає шанс на вільне майбутнє - на мир!», - розповідає Євгенія.

Наприкінці лютого вона намагалась врятувати подругу з дитиною, яка знаходилась у Житомирській області по дорозі на Макарів. Тоді їхній автомобіль обстріляли і жінка вперше була на волосинці від смерті. Проте транспортний засіб витримав та довіз до пункту призначення.

«Мені з полком «Сафарі» довелось вести бойові дії найгарячіших точках, проте найстрашніша місія була у Харкові. Я не можу розповісти подробиць, але, як кажуть хлопці, «котел» під Іловайськом не був і на частину таким жахливим, як те, що відбувалось у Харкові.

На місії в Охтирці, мене вразив один семирічний хлопчик, який залишався з мамою в підвалі. Я запитала його: «Чому ви не евакуювались, знаючи, що, мабуть, на вас чекає вірна смерть?». Він відповів: «Я залишився тут, щоб захищати свою маму, своє місто, свою Україну!». Українці, хочу побажати вам усім мати стільки ж мужності та витримки, як у того хлопчика, якого довелось зустріти в Охтирці! І тоді ми разом переможець», - зазначає Євгенія.