«Я став щасливим пофігістом»: Юрій Іздрик про травматичний досвід у Луцьку, оголені фото і токсичний роман

Далі – пряма мова письменника.

Дитяча травма від Луцька

Я люблю ваше місто, бо моя мама звідси. Правда, не так давно полюбив. Вперше в житті тут був десь у 10 рочків, тоді мене захитало в автобусі. Була спека, а я обригав все місто – дитяча травма надовго.

Кілька останніх приїздів були дуже вдалими – я почав думати про те, що, напевно, треба повторити досвід. Якщо вдалося 5 разів, то чому б не удасться це ще раз? 

Особиста шестиденна війна, як основа книги

Ця книжка, попри сміливий задум і порнографічне втілення, є відображенням мого останнього роману. Так, до 58 я ще віджигав. Роман був недовгий: 6 днів, 6 зустрічей. Виявився абсолютно не життєздатним. Роману, як такого, не було, була спроба контакту. 

Буває така ситуація в житті: як кажуть, бійтеся мрій, бо мрії збуваються – реально. Я спочатку думав, що це тролінг Господа. Здійснюється те, що ти хотів, але в пакеті з такими додатками, що ти вже його і не хочеш. Потім я зрозумів, що немає ніякого тролінгу: ти уявляєш якийсь один аспект реальності, втілення якого ти б хотів, і тебе не цікавить, що там буде на бекграунді, за рахунок чого воно буде. 

Журналістка хотіла брати інтерв’ю, але для мене це була абсолютно втілена мрія – жінка, у якій зібралося все ідеально все те, що ти уявляв. Всі блискітки, які зібралися за 58 років – от вона стоїть. На рівні елементарних рухів, інтонації, реакції, голосу, манери вдягатися і говорити... 

При цьому всьому така взаємна токсичність - як ми за 6 разів не повбивали одне одного? Ця вся шестиденна війна відобразилася у цій книжці.

Перше роздягання для фотосесії

Це було давно-давно, десь 9 чи 10 років тому. Все сталося випадкова - не питайте як. Дійшло до того, що я зняв штани в офісі свого приятеля в Івано-Франківську. Суть у тому, що це потрапило в мережу, - фото викликали срач.

Ідея створення оголених світлин

Мені стало цікаво погратися з тілом, світлом, повзаємодіяти з фотографом, побути матеріалом. Це все роками зріло, поки я не познайомився з Настею Теліковою. 

А коли виявилося, що вона лесбійка, мене якось взагалі попустило. Адже щоб знімати і зніматися в такому – треба мати сильний механізм дистанціювання. І тут я зрозумів, що ми зможемо працювати, не як чоловік і жінка, а як абсолютно нейтральні істоти, як-от коала і риба фугу. 

У нас дуже класно все пішло, і я страшенно задоволений, що встиг. Тоді ще на мені «золотий ліфон» защібався, і я виглядав достойно. І міг писати вірші.

Людські проблеми з тілесністю

21 століття, люди добрі, у вас не вирішені питання з тілесністю. Окей, вони (люди, - авт.) мало того, що закривають місце, з якого кожен з нас в світі появився. Так вони ще й закривають цицю, з якої кожен з нас, хто мав щасливе дитинство, молочко смоктав. Ну якого лиха, люди добрі? Ви смішні. Ви реально смішні, але то вже інша історія. І якби я писав ше книжки, я би написав «Всесвітню історію ху*ні».

Подолання тривожності

З тривожність я не справляюся, тому що у мене її немає. Пощастило так випадково.  Хоч я все життя, власне, був тим, що в психіатрії називають тривожна особистість – люди з підвищеним рівнем кортизолу. 

Це паскудна метаболічна ситуація: ти - класичний невротик, ти постійно нервуєшся, боїшся майбутнього, теперішнього і майбутнього, та й - самого себе. 

Мені пощастило з тим, що я був алкоголіком і дуже крутим: з дуркою, епілепсію, білочкою. Тут кинутися чи жити далі. Я в принципі був за те, щоб не жити далі, але якось так пощастило – зав’язав. Виявилося, постфактум, що у мене відбулися зміни: впав кортизол і я став щасливим пофігістом, не зважаючи на зовнішні обставини. 

***

Літературний вечір у Луцьку відбувався у рамках проєкту «Літературні зустрічі», заснованого видавництвом Meridian Czernowitz і фінансованої підтримки USAID. Саме такою діяльністю вирішили підтримати і письменників, і видавців, і літератерних менеджерів у часи війни.

Зовсім скоро до Луцька навідається і Роман Малиновський, автор збірки оповідань «Солодке життя», адже у межах проєкту таких зустрічей планують організувати 5 у кожному місті. 

За словами президента  Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослава Померанцева цьогоріч він реалзується у 14 містах України: Ужгороді, Івано-Франківську, Львові, Луцьку, Тернополі, Чернівцях, Хмельницькому, Вінниці, Києві, Черкасах, Кропивницькому, Одесі, Полтаві та Харкові.

У них літературні зустрічі проведуть Юрія Андруховича, Софію Андрухович, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Тараса Прохаська, Катерину Калитко, Андрія Любку, Ірину Цілик, Оксану Забужко та Романа Малиновського. 

Фото і текст: Ольга ЮСКОВЕЦЬ