Як планують реорганізувати двори на вулиці Братковського у Луцьку? Фоторепортаж
У музейному просторі «Окольний замок» у Луцьку відбулася презентація концепції розвитку дворів на вулиці Братковського, що розташовані поруч із Луцьким замком та дзвіницею XVII століття. Захід організувало управління туризму та промоції Луцької міської ради спільно з громадською організацією «Місто Ребут».
Журналісти ВСН були присутні на заході та зафіксували ключові виступи учасників.
Подія відбулася у середу 26 листопада, відкрила її начальниця управління туризму та промоції Катерина Мойсіюк. У свїй промові вона наголосила, що важливо відкривати нові простори, але водночас зберігати їхню камерність і красу:
«Ми хочемо, щоб двори стали частиною туристичних маршрутів і водночас залишалися камерним місцем для лучан», — сказала пані Катерина.
Презентацію концепції розвитку представив архітектор ГО “Місто Ребут” Тарас Пахолюк. Він показав генеральний план і візуалізації майбутнього простору, які передбачають палісадники, дитячий та дорослий майданчики, «скриньку втраченої спадщини» для артефактів, а також збереження дуба і горіха.
«Ми хотіли показати, що ця територія може бути живою і багатофункціональною. Важливо ознакувати історію — наприклад, місце Перемильської вежі ми пропонуємо у вигляді лавки, де можна відпочити й почути розповідь гіда», — розповів Тарас.
Після презентації депутат Луцької міської ради Роман Бондарук поділився особистими спогадами про дитинство у підземеллях дому та наголосив на соціальному значенні двору.
«Для мене важливо, щоб цей двір не лише розглядали як урбаністичний, а й як місце соціального впливу. Люди мають виходити звідси з новими почуттями і рефлексією», — розповів Роман Бондарук.
Окремий акцент під час презентації зробила Ірина Чебелюк, заступниця міського голови. Вона наголосила, що концепція розвитку історичної частини міста має враховувати не лише архітектурні рішення, а й думку громади. За її словами, влада прагне створювати простори, які будуть комфортними для мешканців, а не лише привабливими для туристів.
«Ми маємо враховувати думку багатьох. Це не питання персональних симпатій чи чиїхось окремих бажань. Йдеться про пошук рішень, які будуть справді комфортними для громади, які дозволять історичній частині міста жити й розвиватися, але без надмірного навантаження.
Ми хочемо, щоб люди відчували себе тут вдома, щоб це було їхнє місце сили», — зазначила Ірина Чебелюк.
На завершення виступив краєзнавець Петро Троневич, який поділився своїм баченням розвитку цієї території:
«Забагато простору ні для кого. Також мені хотілося б, щоб посередині був якийсь об’єкт, який міг організувати увесь цей простір», — зазничив Петро Троневич.
Презентація показала, що двори на Братковського — це не лише архітектурна спадщина, а й простір для «тихого щастя» Луцька, де історія поєднується з життям громади. Наступним етапом стане пошук фінансування та поступове впровадження тактичних рішень, які відкриють простір для лучан і туристів.
Читайте також:
- «Ми маємо шанс повернути Луцьку гідність міста замків»: інтерв’ю з Романом Бондаруком
- Забуті некрополі Луцька: що приховує земля під школами, банками й меморіалами
- У Луцьку можуть розірвати договір щодо будинку Прайзлерів
Будь в курсі усіх новин
