Покохав українку й обрав життя на Волині: історія турка, який не захотів повертатися до Туреччини
Випадкова зустріч у Львові переросла в кохання, яке подолало відстань між Україною та Туреччиною. Наталія та Серкан Мурата одружилися, стали батьками двох хлопчиків-близнюків, а згодом вирішили будувати спільне майбутнє на Волині. Попри війну, чоловік обрав Україну своїм домом і нещодавно отримав дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.
Про це розповіли у Державній міграційній службі України.
У 2013 році вони познайомилися під час звичайної прогулянки Львовом. Після знайомства почали спілкуватися телефоном та онлайн. Серкан тоді працював у морі, на кораблі, тому часто приїздити до України не мав можливості. Зустрічі були нечастими, але відстань не стала на заваді почуттям. Наталія також їздила до Туреччини, а згодом знову поверталася в Україну, адже робота Серкана вимагала тривалих морських рейсів.
У 2019 році пара одружилася. На той час Серкан змінив роботу й почав працювати на суші, тож подружжя змогло нарешті жити разом у Туреччині. А у 2023 році їхня родина стала ще більшою - у подружжя народилися двоє хлопчиків-близнюків.
Згодом родина вирішила пов'язати своє майбутнє з Україною. Сьогодні Наталія та Серкан проживають на Волині, придбали власне житло та облаштовують сімейний затишок. Попри війну, вони почуваються в Україні комфортно і саме тут бачать своє майбутнє. До Туреччини час від часу навідуються, адже там залишилися рідні та близькі.
Нещодавно Серкан зробив ще один важливий крок до постійного життя в Україні: у Нововолинському відділі Управління Державної міграційної служби України у Волинській області йому оформили дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.
Ця історія - не лише про кохання, яке подолало відстань і роки очікувань. Вона про вибір країни, яку з часом починаєш відчувати своїм домом.
Україну обирають серцем. Іноді до цього вибору приводить кохання, іноді - родина, а іноді просто відчуття, що ти саме там, де маєш бути.Міграційна служба - поруч із людьми та їхніми життєвими історіями.
Читайте також:
- «Я закохався в Україну»: історія 50-річного чеха, який оселився на Волині
- «У Польщі говоримо польською»: чоловік побив українського підлітка просто в автобусі
- З Індії, Бангладешу, Узбекистану, Пакистану: скільки мігрантів працює на Волині?