Як правильно вшановувати ікони в храмі: прості правила, про які часто забувають

Щоб допомогти вірянам глибше зрозуміти суть цієї традиції, священнослужителі підготували роз’яснення щодо духовного та практичного змісту шанування ікон, повідомляє «Главком».

Головне правило, яке має пам’ятати кожен християнин, – ми вшановуємо не дерево чи фарби, а Особу, яка зображена на іконі. Сама по собі матеріальна річ не є джерелом сили. Коли ми кажемо про «чудотворні ікони», варто розуміти, що чудеса творить Бог за молитвами перед цими образами, а не сама дошка.

Через видимий образ ми віддаємо славу Господу, Пресвятій Богородиці чи святим угодникам. Кінцева мета такого вшанування – надихнути саму людину ставати «живою іконою» Божою у світі через свої добрі вчинки та віру.

Прикладання до святині – це давня форма благочестивого привітання та вияву любові. Подібно до того, як ми обіймаємо близьких людей, віряни виявляють повагу до Господа та Його святих через зовнішні дії – поклони та цілування образів. Це не обов’язок, але тепла традиція, що йде від серця.

Кілька порад щодо вшанування ікон у храмі:

До ікон слід підходити не поспішаючи, не розштовхуючи інших, подумки промовляючи молитву. Прийнято двічі перехреститися з поясним поклоном, потім прикластися до ікони на знак пошани й любові до Особи, зображеної на ній. Після цього втретє перехреститися, вклонитися (поцілувати) та відійти.

До ікони можна прикладатися і чолом, але традиційно здійснюється цілування ікони.

• Цілувати ікону потрібно один раз, навіть якщо на ній зображено кілька святих.
• Цілування ікон слід здійснювати з благоговінням. Не варто цілувати священні образи безпосередньо в обличчя. Прикладатися або цілувати краще в руку чи ногу зображеного на святому образі, в край одягу тощо. Також слід уникати цілування не святих осіб та тварин, які можуть бути присутні в ображені на іконі (наприклад змія, якого вражає зброєю святий Юрій).
• Із очевидних гігієнічних міркувань не варто прикладатися до ікон нафарбованими вустами.
• Не варто також демонстративно протирати ікону перед власним цілуванням. Якщо маєте певні застереження, то достатнім виявом шанування святинь (хреста, ікон, святих мощів) може бути поклоніння/поклон перед ними, без цілування.

«Прикладання та цілування ікон – не обов’язок, але благочестива і давня традиція. Не є визначальним, в який саме спосіб прикладатися до святого образу, набагато важливіше – мати в серці живу віру в Господа нашого Ісуса Христа, вміти молитися серцем і розумом, любити й шанувати не лише святих, а і своїх ближніх», – підсумовує Православна Церква України.

Читайте також:

• Чому Трійця у 2026-му вважається ранньою та що не можна робити в цей день