Грати руками й ногами одночасно здавалося неможливим: як дівчина-переселенка опановує орган у Луцьку

Як війна змінила життя юної музикантки, чим її захопив орган і чому вона особливо полюбила твори Баха — розповідає Суспільне.

Перебравшись до села Квітневе з дідусем та бабусею, й придбавши піаніно, старші звернулися до майстра, щоб налаштувати інструмент. Таким чином дівчина познайомилася зі своїм майбутнім викладачем Петром Сухоцьким.

«Я поїхав, дивлюся: дівчина займається на фортепіано. Ну, пограє мені трошки. "Ти збираєшся вступати?". "Збираюся". То я її загітував, щоб вона не в Запоріжжя вступала», — розповів Петро Сухоцький.

Студентка пригадала: у часи музичної школи, фортепіано було більше як хобі, на яке присвячувала не багато часу. Коли почалася повномасштабна війна й довелося по кілька разів переїджати, а отже на певний час залишитися без музичного інструменту.

Цей період життя згадує, як один з найскладніших, адже тоді не знала напевне чи продовжувати музичну освіту, а ще не мала можливості підготуватися до творчого конкурсу для вступу. Тому коли у день іспитів, Вікторії довелося виступати останньою й чекати на свою чергу дві години, то вкрай розхвилювалася.

«Пам'ятаю, що заграла тоді погано, чесно. Чогось думала, що мене навіть не візьмуть. Але взяли, і я цьому рада», — зізналася Вікторія Бейріт.

Гра на органі

Дівчина продовжувала грати на фортепіано, а з третього курсу почала освоювати орган. Додала: до вступу у коледж ніколи не чула цей інструмент, але на першому курсі потрапила на концерт у соборі Святих Петра і Павла і їй сподобався його величний звук.

«Мені було цікаво, як на ньому грати, бо, для мене грати руками й ногами одночасно було щось неможливе. І в цьому і цікавість. Зараз дуже подобається саме ногами грати. Тут багато регістрів. Він може по-різному звучати», — сказала музикантка.

Щоб займатися органом, Вікторія двічі на тиждень ходить вправлятися у собор. Удома розучує партії рук на фортепіано, а ноги намагається одночасно переміщувати на уявних клавішах.

«У музичній школі грала середню програму. Уже в коледжі почала грати серйозні твори, особливо Баха. Баха дуже люблю. Грала його декілька концертів. Там важливу роль відіграє артикуляція. Цікаво його пограти різними штрихами, оскільки він багато писав поліфонії», — поділилася вподобаннями Вікторія Бейріт.

З цим органом почувається вже більш впевнено, додала студентка. Іноді може розгубитися, які варто увімкнути регістри, однак загалом уже звикла до нього.

«Мені здається, що мені трохи важче з емоціями, певно. Якщо грати (фокусуватися —ред.) суто щось технічне, наприклад арпеджіо, то це ж не музика. Але якщо думати лише про музику, але мимо нот, то це теж не діло. Тому треба поєднувати і все розвивати», — додала музикантка.

Про хвилювання та переграння рук

Зі слів Вікторії Бейріт, вона зажди перед заліками чи концертами відчуває хвилювання: долоні пітніють, іноді важко тримати себе в руках. Щоб заспокоїти себе, то виконує вправи на дихання: довгі вдихи та видихи вгамовує серцебиття.

«Єдиний спосіб — це просто добре підготуватися. Коли я погано граю, я аналізую, я що десь я не довчила, можливо, зарано ще виходити на сцену», — додала вона.

Також важливо, зауважила студентка, не напружувати м'язи, сухожилля та зв'язки кистей надміру.

«Хтось переграє руки, хтось ні. Бували моменти, коли щось боліло, але головне вчасно зупинитися і зрозуміти чому. Зазвичай від того, що неправильно граєш або забагато граєш важкої техніки, наприклад, октав», — пояснила Вікторія Бейріт.

Навчання забирає дуже багато часу, зауважила студентка, тому зараз ні на що інше не відволікається. Раніше любила грати у волейбол. Однак зараз теж старається не грати, аби не пошкодити руки.

Плани на майбутнє

Вікторія підпрацьовує в музичній школі №2 концертмейстером у класі флейти — грає учням на фортепіано акомпанемент до їх виступів.

«До Запоріжжя ми не повернемося, на жаль. Тут в мене вже і родичі. Буду вступати, відповідно, і інше місто буде. Чи повернуся в Луцьк — не знаю. Можливо, буду і далі грати на органі, бо моя любов до Баха і органу конектяться, тому можна було б далі грати», — додала Вікторія Бейріт.

Вона планує продовжувати вивчення музики у вищих навчальних закладах. Наразі готується до вступних іспитів.

Читайте також: 

• Співає з 12 років і підкорює професійні сцени: історія волинянина Володимира Бобіка
• Відійшла у вічність колишня викладачка школи мистецтв на Волині
• У Луцьку помер відомий музикант Сергій Синицький