Янгол-охоронець для своїх побратимів: історія бойового медика з Волині

Історію волинянина розповіли у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України. 

Чоловік народився у 1981 році в Рожищенському районі. Після закінчення школи вступив до Луцького базового медичного училища, де вивчав лікувальну справу. По завершенні навчання з 2002 по 2011 рік завідував фельдшерсько-акушерським пунктом села Голишів Луцького району. А згодом більш як десять років працював фельдшером Боратинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини цього ж району.

Після приєднання до лав прикордонників Сергій з позивним «Док» служив на посаді фельдшера на одній з прикордонних застав на українсько-білоруській ділянці кордону. У липні 2024 року в складі бойового підрозділу загону вирушив на оборону кордону від рашистів в районі села Сотницький Козачок на Харківщині, де протягом пів року рятував життя пораненим та лікував хворих побратимів.

У травні цього року бойовий медик вибув на ротацію на куп’янський напрямок. За словами Сергія, на цій ділянці «небо грязне» - в повітрі постійно літають ворожі безпілотники й надавати медичну допомогу стає особливо складно. Навіть тяжких поранених доводиться затягати в бліндаж, адже окрім мінометних та артилерійських обстрілів існує постійна загроза скидів з fpv-дронів.

Близько місяця бойовий медик перебував безпосередньо на позиціях разом з побратимами. З його слів, через проблеми з логістикою більшість медикаментів туди доставляються БПЛА. Водночас ворог активно полює, аби скидами знищити таким чином доставлені необхідні ліки. Під час одного з ворожих штурмів наших позицій через руки Дока за годину пройшло 17 «трьохсотих» захисників, стан яких Сергій стабілізував для подальшої евакуації.

 Колеги розповідають, що на передовій Сергій Чирук - не просто бойовий медик, а справжній янгол-охоронець для своїх побратимів. Він не думає про небезпеку, коли йдеться про пораненого - рветься туди, де найважче, аби встигнути, аби витягнути. Під ударами мінометів та дронів, з ризиком для життя, він рятує тих, кому ще можна допомогти, стабілізує найтяжчих. У його роботі немає пауз і вихідних - є лише обов’язок і величезна відданість.

Читайте також: 

• Пів століття на варті здоров’я: легендарний лікар із Володимира йде на пенсію
• З психлікарні на Волині втік чоловік: рідні просять допомогти в пошуках
• Редактор волинського медіа приєднався до Сил оборони і оголосив збір