Загинули до повномасштабної війни, та знали, що вона буде: батькам Героїв з Волині вручили «Ікони пам'яті»

Ровесник України та її відданий патріот. Син Софії Дармофал, Сергій у 2014 пішов воювати на схід. Сергій метр за метром із побратимами відвойовував українські землі на Луганщині. Налаштування у сина, пригадує Софія, були оптимістичні, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

 У той період у госпіталі на Харківщині від отриманих поранень загинув товариш Сергія.  

«Він мене просив: "Мамо, ви на похорон поїдете?". Кажу, поїдемо. І коли його друга опускали в яму, дуже мені зробилося не добре, я схопилася за чужий хрест. І дуже стала плакати. Якраз в той час і вбили мого сина», - каже мати Героя Софія Дармофал.

Сергій Дармофал загинув 1 серпня 2014 року, так і не доїхавши до Донецька. При звільненні міста Мар'їнка автомобіль із військовими, в якому і перебував волинянин, підірвався на міні і перекинувся.

«Мусимо з тим жити. І мусимо триматися, якби тяжко не було. Буває так, що душа розривається, а зробити нічого не можна», - наголошує мати Героя.

Біль і горе втрати у батьків не згасне ніколи. Софія Дармофал разом із іншими матерями створили громадську організацію "Герої не вмирають", адже переживати це лихо разом – легше, допомагати один одному і підтримувати.  

 У Павлівці пригадують і вшановують тих, хто боронив кордони України та за її незалежність поліг ще з 2014 року. Родинам загиблих Героїв вручили ікони пам'яті. На білому гіпсовому барельєфі – воїн та жінка, схожа на янгола.  

На великих барельєфах – фотографії Героїв. Їх виготовляють для батьків загиблих. Волонтери роблять і маленькі ікони, які передають дружинам та дітям загиблих на полі бою. Цей проєкт створений скульптором італійкою українського походження задля пам'яті загиблих за Україну.

Ці барельєфи виготовили у Житомирі. Вони для родин Героїв не лише із Павлівки, а також із Іваничівської, Поромівської та Литовезької громади.

Син Олени Бащук боровся із російськими окупантами роками.

 «В 93 бригаді в Холодному Ярі був, потім в 14 бригаді служив, в Володимирі, загинув 19 року 3 жовтня. Та розумів: швидко ця війна не закінчиться. Він казав. Казав: "Мам, ти думаєш, вони сюди не прийдуть? Він сказав ше в 18 році таке», - ділиться Олена Бащук.

Герої загинули ще до повномасштабної війни, та майже усі розуміли, що вона буде. Нині ж наші захисники продовжують їхню справу, усі українці борються на своїх фронтах і назавжди пам'ятатимуть про тих, хто першим прийняв і відбив удар від російських окупантів.