23 дні побратими не могли винести тіло з поля бою: Герой з Волині загинув під час евакуації пораненого побратима

Про нього розповіли у Шацькій громаді.

Володимир Зберун народився 14 січня 1993 року в м. Луцьк. Навчався в школах села Жорнище Луцького району та міста Луцьк. Далі здобув спеціальність фахівця з ремонту електроустаткування у Луцькому училищі, відбув строкову військову службу. Його обраниця Катерина з Пульма дочекалася свого коханого з армії, і в 2013 році пара зареєструвала шлюб та зіграла весілля. Молода сім’я жила в Пульмі, незабаром народилися дві донечки: Дарія і Злата. Володимир працював з тестем у будівельній бригаді. Мав золоті руки, всю роботу, яку йому довіряли, виконував бездоганно. Професійно працював з деревом: на прохання дружини виготовив декоративні криницю та воза, для доньок – дитячого будиночка.

В сім’ї панували любов і злагода. Та їхнє щастя тривало недовго. В 2022 році в Україні почалася повномасштабна війна. А через рік, в березні 2023-го, Володимира мобілізували на військову службу. Наш земляк свідомо пішов боронити Україну від ворога. На вмовляння дружини відповідав: «Якщо я не піду, то можеш починати вчити гімн росії».

Певний час Володимир Зберун у складі свого підрозділу охороняв Рівненську АЕС. В березні 2024-го військовослужбовцям  повідомили, що поїдуть на передову. До поїздки готувалися з відповідальністю: відкрили збір на найнеобхідніше, і за декілька днів зібрали 500 тис. грн. За ці гроші купили автомобіль, засоби РЕБ, дрони та багато іншого. Воїнам передали генератор, маскувальні сітки.

Перед від’їздом Володимир побував вдома, побачився з рідними. Як пригадує дружина, під час спілкування був спокійний, врівноважений, казав: «Усе буде добре». 1 квітня захисник разом із побратимами вирушив у зону бойових дій, що в Запорізькій області.

Події, що призвели до непоправного, почалися з того, що Володимир з трьома воїнами вирушили під ворожим обстрілом на позиції, де на них чекав поранений побратим. Везли пораненого тачкою зі спущеними колесами під сильним обстрілом. Внаслідок атаки російських дронів двоє, в тому числі поранений, загинули. Володимир Зберун кинувся рятувати друга і теж став жертвою ворога…

З 21 травня 2024 року його вважали зниклим безвісти. Довгих 23 дні побратими не могли винести з поля бою тіло полеглого воїна. Для дружини це був найважчий період. Катерина просила військовослужбовців докласти всіх зусиль, щоб забрати тіло її чоловіка. Вона настільки була думкою біля свого коханого, що той двічі приходив до неї уві сні, заспокоював, показував, де на місцевому кладовищі буде його могила… торкався до її голови теплими руками, запевняючи: «Я завжди буду біля тебе. Праворуч…»

І Герой таки повернувся додому – «на щиті». 16 червня 2024 року в селі Пульмо попрощалися з військовослужбовцем Володимиром Зберуном, який загинув на Запоріжжі, захищаючи Україну від російського ворога.Чин відспівування Героя провели в Свято-Миколаївському храмі.

Поховали Володимира Зберуна з військовими почестями на місцевому кладовищі.

Читайте також:

• Загинув за місяць до дня народження: волинянину просять присвоїти державну нагороду
• За 10 днів до загибелі виповнилося 32 роки: історія Героя з Волині
• Двоє діток ніколи більше не побачать тата: ексгравцю «Волині» просять присвоїти державну нагороду