пончики допомога ЗСУ

За понад два роки своєї діяльності юні пончикісти із Любомля наторгували 775 300 гривень. За ці гроші придбали п’ять автомобілів, що досі активно допомагають нашим захисникам на передовій, генератори, тепловізор, бінокль, РЕБ, закривають потреби з ремонту автівок та інших питань. Зароблене витрачають виключно на запити військових, які приймає і закриває очільник волонтерів Любомльщини Андрій Дем'янчук.

А почалося все 5 червня 2022 року, коли діти вперше вийшли у центр міста Любомль зі своєю продукцією. Після успішного дебюту було вирішено створити невеличку волонтерську організацію «Пончикісти-волонтери», девізом якої стала фраза «Наблизимо перемогу разом».

Закривають потреби військових: на Волині школярі-волонтери вторгували на пончиках майже 800 тисяч гривень

Ідею випікати пончики і продавати їх, а виручені гроші передавати на ЗСУ запропонувала Тетяна Кравчук, мама Софійки – юної авторки малюнка, що став ілюстрацією марки від Укрпошти «Українська мрія». Заручившись підтримкою Оксани Левчук, син якої навчається в одному класі із її донькою, Таня написала у батьківський чат і попросила допомогти продуктами.

Відгукнулося багато батьків, вчителів, небайдужих людей, які почали привозити Тані борошно, олію і найрізноманітнішу начинку для пончиків: заморожені чорницю, полуницю, малину, вишні, халву, мак, сир, сосиски. Щодня однокласники Софійки та всі охочі діти почали збиратися на подвір’ї Кравчуків.

Жінка не лише випікала пончики, а й організовувала роботу юних волонтерів, давала їм чіткі настанови та почала вести детальний звіт вторгованих грошей. Для оперативної організації всіх процесів створили вайбер-групу, в якій «наша тьотя Таня» (так її досі називають діти) звітує про виручку із продажу пончиків і на які потреби військових витратять певну суму.

Місцева волонтерка Катерина Мокренко, побачивши дітей із пончиками у центрі міста, написала про них пост у соцмережі. Так як Катю знають дуже багато людей як добру, чуйну, віддану своїй справі волонтерку, яка понад 10 років робить усе, аби наблизити нашу перемогу, то пончики стали продаватися ще краще.

«У перший день я приготувала пробних 30 пончиків, вони розійшлися вже за 15 хвилин, на другий день 100 штук – за 30 хвилин. Потім збільшили асортимент до 200 штук, далі – до 300. Самій було вже складно готувати таку кількість, на допомогу прийшли мами діток Оксана Левчук та Ірина Цапук. Пончики продавали з понеділка по п’ятницю всі літні канікули», – пригадує Тетяна Кравчук, яка спочатку бралася за роботу о четвертій ранку, аби встигнути все приготувати, а коли відпрацювала процеси, то розпочинала о п'ятій годині і до шостої вимішувала тісто та займалася начинкою.

Про волонтерську діяльність юних пончикістів почали писати місцеві й обласні видання, було багато публікацій у соцмережах, навіть по телебаченню показували.

«Обсяги продажів збільшувались, відповідно й зароблених грошей ставало більше. Тоді Андрій Дем’янчук запропонував придбати перше авто для хлопців, які виконували бойові завдання на сході України. Діти звісно ж погодилися. Вони розмалювали машину, а Андрій доставив її до місця призначення та привіз подяку від захисників», – розповідає Оксана Левчук.

Про юних пончикістів знають не лише в Україні, а й закордоном, неодноразово передавали їм різні смаколики.

Два роки поспіль знаних юних волонтерів запрошували на Волинську митницю, де вони спільно з батьками організовували ярмарки, під час яких вдавалося зібрати суттєві суми.

За щоденну копітку працю пончикістів, які за будь-якої погоди роблять все, аби наблизити перемогу, Андрій Дем’янчук вже двічі організовував дітям відпочинок у літньому оздоровчому таборі на озері Світязь.

«Навіть узимку ми не припиняємо свою діяльність. Щоправда, торгуємо тепер в основному по суботах, бо з понеділка по п’ятницю діти навчаються, а в неділю мають вихідний. Продовжуємо долучатися до різних ярмарків та свят, на які, окрім пончиків, готуємо різноманітну випічку. Наші незмінні помічниці – Оля Міщук, Алла Філюк, Лариса Орлик», – підсумувала Тетяна Кравчук.