«А ніби й не жила...»: мешканка Луцького району відзначила столітній ювілей

Народилася Тетяна Іванівна 5-го листопада 1924 року у селі Кукли Маневицького району Волинської області, - повідомляють у Боратинській громаді.

Дитинство пройшло щасливо в дружній сім’ї, де вона була найстаршою серед п’яти дітей. Переломним моментом в житті родини стала Друга світова війна. Батьків вбили, а Тетяну Іванівну засудили як політв'язня до 10 років табору за те, що «ділилася хлібом». Покарання відбувала у Караганді. Позбутися статусу політичного в’язня змогла лише у часи незалежності України, коли відбувався процес реабілітації жертв політичних репресій колишнього СРСР.

Навіть у найтемніші часи Тетяна Макарчук залишалася оптимісткою. Її сила духу і здатність підтримувати інших допомогли їй вистояти. Молоді роки, проведенні у заслані, залишили слід й у її особистому житті. Тетяна не мала власних дітей, але племінники та онуки завжди були поруч.

«Тетянка», так називали її у селі, дуже любила квіти. Тому сусіди так і казали : «У людей картопля, а у неї квіти....»

Тетяна Іванівна — це жива легенда, яка нагадує нам про те, що життя — це дар, який потрібно цінувати. Її історія — це приклад того, як можна долати труднощі і залишатися світлом для інших.

Читайте також:

• Життєвий шлях був нелегким: довгожителька з Волині відзначила день народження
• Багато років був мудрим та відповідальним керівником: довгожитель з Волині відзначив 95-річчя