67-річна волинянка зберігає вишиваний костюм, що отримала у спадок від матері

Усі квіткові узори вишиті гладдю та яскравими, не чорно-білими нитками, розповіла Суспільному жінка.

"Це все мамина ручна робота. Матеріал на хустку привіз дядько із Німеччини, бо він у Другу світову війну дійшов до Німеччини. Як їхав назад, привіз такого матеріалу, то мамі вділили на хустку. Я не знаю скільки, але вона скоро робила, скоро вишивала все гладдю, і то на два боки. Тобто, що на виворот і на лице", — говорить Ніна Поліщук.

Мама Любов Дем’янівна, 1936 року народження, одягала вишиванку чи костюм лише на релігійні свята та особливі події.

"Колись була така мода: як ішли на весілля, перший день було свахи. Мама співала і вдягала у свахи цей костюм, — пригадує жінка. — Потанцювали годинку, ішли переодягалися, брали валізи з собою і складали туди. Справді, так було. Бо ж то шкода, як побудеш у ньому ніч, то щось з нього буде". 

Вишиваний костюм, який подарувала мама, волинянка зберігає як сімейну реліквію. Зізнається: часто не бере, вдягає лише на концерти. Ніна Поліщук — керівниця фольклорно-аматорського колективу "Подруженьки".

"Моїй мамі рівних не було у вишивці. Поки бачила, доти вишивала, хоч й руки тремтіли. Вже рік буде, як вона померла. Але я дуже рада, що у мене залишилася мамина згадка. Коли вдягаю, завжди маму згадую", — каже жителька села Лобна.

Волинянка і сама полюбляє вишивати. Зізнається: любов до вишивання запозичила від мами: "Я не знаю чого, але я люблю таке. Я вишивала, навіть коли мої дітки були малі. Для мене вишивати — це відпочинок".

Ніна Поліщук вишивками прикрасила весь свій дім, більшість з яких вишивала довгими зимовими вечорами.

Читайте також:

• Знана в Україні й за її межами майстриня-вишивальниця: волинянка відзначає 90-річчя
• Бігова спільнота Луцька запрошує на вечірню пробіжку з екскурсією у вишиванках: коли і де
• У вишиванці — до зоопарку за пів ціни: Луцький зоопарк підготував святкову акцію