83-ті роковини розстрілу в Луцькій тюрмі: спогади про одного з ув'язнених
Минає 83 роки з часу розстрілу в’язнів Луцької тюрми. Точна кількість загиблих досі невідома. Більшість істориків вважають, що на території в’язниці 23 червня 1941 року було вбито близько двох тисяч в’язнів.
Історію Луцької тюрми і її в'язнів Суспільному розповів кандидат історичних наук Богдан Зек.
Що відомо про Луцьку тюрму
Луцька тюрма була облаштована у споруді колишнього монастиря Бригідок, зараз тут Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир. Зі слів Богдана Зека, розстріл відбувався на території, що поруч.
Серед ув'язнених було чимало націоналістів, науковців і представників творчої інтелігенції. Після бомбардування, яке вчинили німецькі літаки, втекти вдалося одиницям. Решту НКВС розстріляло.
«Кулеметними чергами, гранатами, ті, кого не вивели на розстріл з тих чи інших причин і ті, хто вижив під трупами, вони мусили ховати убієнних людей», – говорить кандидат історичних наук.
Зі слів Богдана Зека, тіла розстріляних пересипали вапном, крізь землю просочувалася кров. Так свій злочин радянська влада прагнула приховати. Під час розкопок поруч із тюрмою згодом були знайдені рештки розстріляних луцьких в'язнів і гільзи.
Кандидат історичних наук каже, на час розстрілу Луцька в’язниця була переповнена.
«У тюрмі було 34 камери. Скільки тут можна було утримувати в’язнів – це близько 700 осіб, але на початок німецько-радянської війни ми знаємо, що у Луцькій в’язниці перебували 2055 в’язнів», — розповідає Богдан Зек.
Злочин, який вчинила радянська влада у Луцькій тюрмі, залишився непокараним. У Радянському Союзі понад пів століття ці події приховувалися.
Історія одного з в'язнів Луцької тюрми
Один із тих, хто вижив у Луцькій тюрмі — Микола Куделя. Як розповіла його правнучка, старша наукова співробітниця Волинського краєзнавчого музею Марія Філонюк, прадід був членом Організації українських націоналістів, шевченкознавцем, збирачем шевченкіани на Волині.
«Коли впала одна із німецьких бомб, то рознесла частину мурів Луцької тюрми. Люди повибігали, зустрічали своїх родичів, зустрічали сусідів, а потім було зрозуміло, що так просто ніхто додому не відпустить. 23 червня об 11-й годині почали відкривати камери і ділити їх на тих, хто був засуджений за політичними переконаннями, тобто ОУНівців і, власне, кримінальників», – пригадує Марія Філонюк розповіді прадіда.
Зі слів старшої наукової співробітниці Волинського краєзнавчого музею, Микола Куделя дивом вижив і розповів, що на території Луцької тюрми було чотири великі могили.
Із проголошенням незалежності України Микола Куделя встановив понад пів тисячі імен розстріляних органами НКВС в’язнів Луцької тюрми. Дехто з родичів надав світлини, прадід написав книгу про розстріл «Під мурами Луцької тюрми». Помер Микола Куделя у 2004-му році.
Читайте також:
- Подкаст «Луцьк, вулиця Перейменована»: історія вулиці Скоропадського
- Син і внук «пам'ятника» – проти: у селі на Волині планують знести монумент місцевому комуністу