«Ані дощ, ані сніг, сонце чи мороз для мого сина не були перешкодою»: на Львівщині 13-річний школяр зібрав понад 2 мільйони гривень для ЗСУ

Батько хлопчика у березні 2022-го пішов до­бровольцем у військкомат — знав, що має захис­тити від московитів не лише свою сім'ю, а й рідну землю. Дмитрик ще тоді вирішив, що має також «щось робити» у тяжкий для України час. І вирі­шив збирати кошти. Спочатку попросив у мами гроші, на які придбав прапорці, пише Високий замок.

— Знаєте, він стояв по дві-три і навіть п’ять годин зі скринькою, — розповідає мама юного волонтера Анна Катаман. — Я сама запропо­нувала купити йому столик. Бо ж не може дитина стільки годин тримати скриньку у руках. Ані дощ, ані сніг, сонце чи мороз для мого сина не були перешкодою. Я бачила, як молодь і старше по­коління кидають гроші у скриньку, бо Дмитрика багато хто вже знає, довіряють йому.

Хлопець навчався у Стрийській гімназії, зго­дом сім'я переїхала до столиці, перевели у нову школу і Дмитра. Торік влітку мама з Дмитром і молодшою донечкою повернулися до Стрия. Щодня після уроків стає на свою «службу».

Пенсіонерка пані Неля розповіла: щойно ба­чить хлопчика, обов’язково кидає гривню-другу. А коли отримає пенсію, то, звісно, приносить і більше. «Мусимо допомагати, — каже жінка. — Ми тут живемо, а там, на півдні і сході, наші діти і внуки нас захищають».

Дмитро збирав гроші у Стрию і у столиці. За­раз збирає кошти на ще одне авто — для військо­вих медиків, щоб вони могли евакуйовувати по­ранених.

— Це наш обов’язок — допомагати ЗСУ і при­швидшувати нашу Перемогу. У будні у центрі Стрия значно більше людей, — каже Дмитро. — Тож можна назбирати у два рази, і навіть більше коштів, ніж у вихідний. Я знав, що найбільше наші захисники потребують автомобілів. Хоча дрони і тепловізори також необхідна річ на війні.

Читайте також:

• Втратив ноги на фронті: захисник з Волині самотужки організував ремонт вулиці у селищі
• Воїн-бард з Луцька написав пісню до дня народження Шевченка
• Їздить на Хаммері та управляє дронами: за Україну воює Ісус з Волині