«Бачив «русский мир» на власні очі»: що зараз із відомим ексгравцем «Волині», який добровільно мобілізувався у Нацгвардію

Про це пише The line.

У травні 2023 року Ващук несподівано розмістив у фейсбуці фото у військовій формі і заявив, що його «особисте рішення» шокувало рідних і близьких.

«Я знаю, що деякі мене ніколи не зрозуміють. Але я дійсно вірю в нашу Перемогу. Я бачив «русский мир» на власні очі і робитиму все, щоб такого в моїй країні ніхто не побачив і не відчув, - написав він. - Коли настане час, то я зможу точно відповісти, що я робив під час війни. Національна гвардія України. Бригада наступу «Буревій». Солдат Владислав Ващук. Служу Українському народові!»

«Російський світ» Ващук та його родина справді пізнали не з чуток. Відомий футболіст із сином та донькою перебував у Гостомелі, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Він 15 днів провів у підвалі, рятуючись від обстрілу окупантів.

«Не встиг виїхати - гелікоптери налетіли. Від мене недалеко аеродром «Антонов». Думав, пережду та поїду. Їжі було на три дні, а чекати довелося 15 днів. За три дні до виїзду пропав газ, довелося готувати на багатті, - розповідав він. - Старався, щоб діти психологічно не надломилися. Відволікав їх через гумор, навантажував якимись завданнями. Знайти їжу, підсмажити її, поки не потемніло. Мили картоплю, запікали її на багатті. Розпалювали дрова,які відсиріли. Психувати було ніколи, хоч і хотілося. Пару картоплин на день з'їси, чаю вип'єш, і задоволений».

10 березня 2022 року Владислав Ващук та його сусіди вирішили виїжджати з Гостомеля «гуманітарним коридором», і 30-кілометровий шлях до Білгородки зайняв у них цілий день.

«Багато було вбитих, багато було уламків. Я думав, що якщо проб'ю колеса, все одно рухатимуся в напрямку виїзду. Син говорив: «Тато, там снайпер сидить», і ми потихеньку кілометрів 20 їхали, без поспіху. Багато руйнувань бачили. Говорив дочці, щоб не дивилася. 4 блокпости росіян проїхали. Я вийшов, і після цього до мене у двір заїхали два російські БТР-и. Більше 15 людей жили у мене вдома. У мене і злість, і ненависть. Я дуже переживав, але що робити? Вони там бухали, мій костюм збірної України повісили, моє фото з дітьми поставили і нібито «з нами бухали», - розповів Ващук в інтерв'ю DW.

Після цього зірка футболу активно зайнявся волонтерською діяльністю. Він проводив благодійні футбольні матчі, збирав кошти для постраждалих деокупованих громад та українських військових. Однак це Ващуку здалося недостатнім, тому ексзахисник «Динамо» вирішив стати захисником України.

«Так, я багато волонтерив і допомагав військовим, але у певний момент відчув, що благодійних заходів, переданих коштів на ЗСУ і т.д. - цього недостатньо. Так, я лише маленький гвинтик у великому механізмі, але роблю те, що вважаю за потрібне , - розповів про свою мотивацію Ващук. - Я не підписував контракт, а мобілізувався. Пішов у військкомат, отримав усі необхідні документи. Жодних повісток не було»

Перше бойове завдання солдата Ващука було у Куп'янському районі, а служить він у медичній роті бригади наступу «Буревій». Про його роботу в інтерв'ю «Цензор.нет» розповів командир роти, полковник Всеволод Стеблюк.

«У мене служить Влад Ващук. Чи пішов би він, якби це була інша частина - не знаю. А так на дні народження говорю: «Владе, а пішли. - Ну, пішли, спробую» Спочатку не сприймав ніхто це серйозно. А сьогодні, коли на евакуації кажуть, що у поїздці - «на вагоні» - Ващук, це означає, що Гвардія забере свого пораненого бійця якісно, швидко та професійно«, - каже він.

У грудні 2023 року Владислав Ващук докладно розповів DW про свою службу та обов'язки медичної роти.

«На сьогодні я здійснив понад 50 евакуацій. Ми виїжджаємо туди, де наші бригади, організуємо мобільні госпіталі - медпункти, де приймають бійців із різними пораненнями. Бувають застуди, бувають акубаротравми. Вони там капаються і знову повертаються. Є «стабік» (стабілізаційний пункт), де приймають дуже важких одразу з поля бою. Моє завдання нині - їхати куди скажуть, забирати поранених та везти до шпиталю».

Росіяни часто обстрілюють евакуаційні автомобілі з пораненими українськими військовими, але Ващук не думає про ці небезпеки.

«Ми їдемо туди і розуміємо, що може прилетіти. Багато буває поранених. Не до цього, це війна, - каже він. – Це моя робота, я її роблю. Перші евакуації були для мене психологічно важкими. Я думав: «Оце я вибрав для себе шлях». Після кожної евакуації я приходив мокрий, треба було посидіти, поміркувати. А потім я згадав, як Лобановський казав: 15 хвилин радієш, 15 хвилин хвилюєшся після гри, і далі наступна гра. Так і я зараз: зробив свою справу і перемикаюся швидше».

Висловився Владислав Ващук і про Анатолія Тимощука, з яким разом грав у збірній України. «Це не моє питання. У кожного свій шлях, і з Тимощуком я точно спілкуватися не буду», - каже захисник.

Є у Владислава Ващука думка щодо мобілізації в Україні.

«Якби прийшли росіяни, вони б мобілізували всіх. Вони б усіх хапали, і всі б воювали. Потрібно перемогти, і для цього зробити все. Якщо ти хочеш перемогти і дати майбутнє своїй дитині, треба йти, рухатись у напрямку перемоги. Не боятися, що тебе десь знайдуть, притягнуть, а йти у військкомат і говорити: «Я хочу навчитися», - каже він. - Не треба чекати, поки вас приведуть за ручку, йдіть самі».

Зазначимо, що попри службу, Ващук встигає й переглядати футбольні поєдинки. Зокрема у  неділю, 12 листопада, він був присутній на матчі УПЛ «Кривбас» - «Динамо». Спортсмен навіть встиг розкритикувати суддівське рішення.

Читайте також:

• Подружжя відомого футболіста з Волині поділилося світлинами хрещення другого сина
• «Зброя, наркотики, порнографія»: відомий ексфутболіст, який знявся у фільмі режисера з Волині, зізнався, чому його обшукували
• Відомого тренера з Луцька Кварцяного позбавили права голосу в Українській асоціації футболу