90-річна волинянка створила унікальний музей вишивки у власній оселі

Жителька Райміста Доросинівської громади Катерина Андросюк відзначила 90-річний ювілей. Вона все життя тяжко працювала, виховала трьох дітей, а на пенсії присвятила себе улюбленій справі – вишивці, створивши у своїй оселі справжній музей народного мистецтва.

Про ювілярку розповіла газета «Наш край».

Катерина Андросюк протягом свого життя тяжко працювала у колгоспі дояркою, на початках доводилося тричі на день вручну доїти групу з 14 корів. А ще ж доярок залучали й до робіт у полі. Отож, довелося і кукурудзу полоти, і льон брати.

Та найбільше багатство Катерини Степанівни, безперечно, її велика і дружна родина. Вона виростила і виховала з чоловіком Давидом три чудових дочки. Наймолодша з них, Ніна, після смерті чоловіка поїхала на заробітки в Італію, уже чверть століття там. Оля дев'ять років живе і працює у Нью-Йорку, куди теж поїхала, залишившись вдовою. Найстарша, Ліля, найближче, у Луцьку. На ювілей до мами приїхали всі.

Має Катерина Степанівна четверо онуків, тішиться сімома правнуками, найстаршому з яких вже двадцять два роки.

Живе ювілярка, немов у музеї, власноруч і створеному. Її хата вбирає різнобарв'ям вишиванок - рушники, серветки, наволочки на подушках... Та тут на що не подивись - вишите чи то гладдю, чи хрестиком. Штори на дверях, скатертина на столі, простирадло на ліжку...

«У колгоспі не було часу вишивати, за роботою дітей не бачила, як ростуть, шість місяців у декреті - і до корів, баба дівчат вигляділа. А як пішла на пенсію, то й вишивала», - розповідає ювілярка.

Берегиня роду: волинянка, яка має четверо онуків і сім правнуків, відзначила поважний ювілей

- Мама і в'язати вміє - і спицями, і гачком, - додає котрась з дочок.

Соцпрацівниця Ольга зазначає, що за весь час своєї роботи не зустрічала підопічної з такою великою кількістю вишиванок. Окрім того, Катерина Степанівна знає напам’ять безліч віршованих побажань, які стали її особливою фішкою. У селі добре пам’ятають і її чоловіка Давида – він знав безліч народних приказок та примовок, дотримувався традицій і звичаїв, тому його часто запрошували проводити весільні та поховальні обряди.

«У цій хаті особлива аура», - каже львів'янин Ярослав Болжеларський.

Ярослав Володимирович - чоловік онуки Катерини Степанівни, кандидат технічних наук, доцент, заступник директора Інституту механічної інженерії та транспорту Національного університету «Львівська політехніка» з науково-педагогічної роботи, доцент кафедри залізничного транспорту Інституту механічної інженерії та транспорту. 15 років тому саме тут, серед цієї вражаючої колекції вишиванок, неймовірно красивої природи та тиші, він писав кандидатську дисертацію. Зараз готує докторську і подумує, чи не перебратися на час її написання до баби Каті.

У день ювілею Катерину Андросюк вітали сусіди та родина, а ще - Доросинівський сільський голова Микола Касянчук.