Без продавців і каси: на Волині пасічник відкрив комори самообслуговування

Пасічник запевняє, що більшість людей поводяться чесно, пише Вісник+К.

Коли він розпочинав, чимало знайомих казали не робити цього, що ніхто мед купувати не буде, що будуть красти, адже занадто багато любителів поживитися на дурняк.

Вірить у людську порядність

«Ідея зробити комору самообслуговування в мене народилася, коли був у Польщі. Там побачив, як на лотках лежать помідори, огірки, інші овочі та фрукти, написана ціна, а продавця немає. Береш товар і залишаєш гроші. Я подумав, що так можна продавати мед та медові смаколики, – розповідає Олег Кирилюк. – Першу таку комору відкрив біля своєї домівки на вулиці Київській влітку 2023 року. Тоді практично нічого не вдавалося продати, може, відсотків десять усієї продукції.

Решту меду приходили злодії й забирали. Але я не здавався, хоча бували моменти, коли розчаровувався й опускалися руки. Відкриваєш комору, а там лежить дві гривні, хоча продукції було на півтори тисячі, та хтось прийшов і поживився. Я навіть поставив тоді відеокамеру, але не для того, щоб зловити, а побачити, хто краде – старі чи малі. Переконався, що приходять злодії різних поколінь, старші й молодші».

Ситуація з продажем значно покращилася у 2024-му році, було приблизно 50 на 50. Половину меду крали, а за другу частину люди залишали гроші. Все одно я завжди вірив у людську порядність. Минулого року було тільки 10 відсотків крадіжок, а тепер лише п’ять.

«Переконуюся, що таки змінюється психологія людей. Жителі міста беруть мед і платять за нього. Найважливіше, що мене завжди і на кожному кроці підтримує дружина Ірина, яка переконує: «Все в тебе вийде, не здавайся, я вірю в тебе», – продовжує Олег.

Заздрісники потруїли бджіл у всіх вуликах

Цей енергійний і завзятий 34-річний чоловік побачив, що з часом ківерчани таки звикли користуватися коморами самообслуговування. Ми розмовляємо біля однієї з них, що знаходиться біля міської ради. Це невеличка скринька зі скляними дверцятами, на поличках мед та інші медові смаколики. Господар відкриває верхню кришку, на ній немає замка, а там лежать гроші, які люди залишили.

«Бачите, таки працює», – усміхається невиправний оптиміст Олег Кирилюк, у якого любителі солодкого за три роки вкрали продукції на кілька тисяч гривень.

Цікавлюся у бджоляра, звідки береться мед, щоб наповнити комору.

«У мене прадід був пасічником, дід, батько, а тепер і я. У нас медова династія. Родом я з Вінницької області, одружився на ківерчанці і вже шість років живу на Волині. Моя пасіка знаходиться в Омельному та налічує 120 вуликів. Вже цього року сталася прикра подія: хтось потруїв моїх бджіл, – приголомшує Олег такою новиною. – Два тижні тому побачив, що не залишилося жодної живої сім’ї. Відкриваєш одного, другого, третього, десятого вулика, а там – мертві бджоли. Кілька ночей не міг спати. Здав мертвих бджіл на аналіз і лабораторія підтвердила, знайшли дихлофос.

Так що нині немає жодної живої комахи, але це не зламає і не зупинить мене. Дуже подобається вислів: те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Це ніби про мене. Весною знову все розпочну спочатку».

Свої комори самообслуговування він завантажує приблизно один раз на тиждень. Оскільки є попит, планує ще в іншій частині міста, там, де знаходиться залізничний вокзал, відкрити три медові комори. Крім цього, активно та регулярно допомагає Збройним силам України. Наші воїни на фронті добре знають смак меду від Олега Кирилюка.

Читайте також:

• 13-річна лучанка готує мусові торти та японські моті
• Пироги з цукровими буряками та вишнями: на Волині зберегли унікальний родинний рецепт