«Зберігаються у книжковому фонді для науковців»: чи можна у бібліотеках Луцька взяти російські книжки?

Журналісти ВСН поспілкувалися з директорами найбільших бібліотек Волинської області, книжковий фонд яких налічує тисячі екземплярів, про те, чи є у вільному доступі такі книги, та чи присутній попит на них.

Наталія Граніч, т.в.о. директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, наголошує: у відкритому доступі такої літератури немає, проте у книжковому фонді деякі книги зберігаються. 

«Ми є наукова бібліотека, тож маємо певний статус у збереженні книжкових фондів. У нас є російськомовна література, яка знаходиться у книгосховищі. У відділі міського абонементу такої літератури ви не знайдете, адже вона повністю вилучена».

На запитання: для чого потрібно зберігати такі книги у фонді, пані Наталія відповіла:

«Аби науковці при дослідженні тієї чи іншої тематики могли скористатися цією літературою. Тобто при професійній необхідності, саме для таких цілей вона і зберігається у нашому книгосховищі».

Стосовно того, чи є попит на такі книги серед користувачів міського абонементу, звичайних лучан, не науковців, Наталія Граніч зауважила:

«Поодинокі випадки є, серед ВПО зі сходу України, які не звикли читати україномовну літературу, адже їхні бібліотеки були укомлектовані на 85-90 відсотків російськомовною літературою. Після переїзду у наш регіон вони запитують саме про такі книги, які вони звикли читатати. Натомість ми пропонуємо україномовні видання, підбираємо жанр, який найбільше цікавить. Їм подобається».

Алла Єфремова, т.в.о. директора Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, розповідає: до повномасштабної війни мали у своєму літературному фонді 45 відстотків російськомовних книг. Зі 152 тисяч книжкових видань після списання залишилося 137 тисяч.

«Бібліотеці на сьогодні 46 років, тож розумієте, що фонд поповнювався і в радянські часи. Ця література, до прикладу Достоєвський, Пушкін, була у шкільній програмі. На сьогодні у доступі їх немає. Та і попиту на них також немає. Люди зараз читають книги українських авторів або в українському перекладі зарубіжних, це нас дуже тішить».

 

Пані Алла працює в бібліотеці вже 42 роки, а безпосередньо директоркою - 9 років. Розповідає: до війни відвідувачі цікавилися російськомовними детективами, романами. Та, на щастя, українська видавнича діяльність почала дуже потужно розвиватись».

На наше запитання, куди ж діли такі книги після списання, Алла Єфремова відповіла: 

«Деякі ми перевели у фонд бібліотеки. Адже, є читачі, які можуть досліджувати тих чи інших письменників, поетів, людей мистецтва тощо. Проте, це тільки за запитом, адже на наших полицях ви не побачите жодної російськомовної книги».

Читайте також:

• Ексдепутат Луцької міськради нарвався на хейт за любов до російської літератури
• Не збирається повертатися в Україну: відома співачка заступилася за російську мову
• Відомого ексфутболіста-зрадника з Луцька принизили в Росії