Боронять Україну на одній із найгарячіших ділянок фронту: батько з сином воюють у волинській «сталевій сотці»
Батько та син Вадим і Дмитро – бійці самохідного артилерійського дивізіону 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Про них розповіли на фейсбук-сторінці омбр.
За плечима Вадима два роки строкової служби, півтора року участі в АТО на посаді командира гармати 2С1 «Гвоздика» у складі 95 десантно-штурмової бригади та майже три роки великої війни.
«З початку повномасштабного вторгнення я повернувся до війська, у свою рідну 95-ку. Згодом наш екіпаж перевели до 1 бригади спецпризначення імені Богуна, а звідти, після переформатування, потрапив до артилерійського дивізіону «сотки»», – розповідає про свій бойовий шлях Вадим.
Надихнувшись прикладом свого батька, до лав ЗСУ приєднався і 25-річний Дмитро.
«Пішов до війська, бо треба захищати свою країну», – зізнається Дмитро.
Чоловіки переконані, що запорукою успіху їхнього підрозділу є мотивація та щоденне самовдосконалення кожного військовослужбовця: як командира, так і звичайного солдата.
«Тут кожен на своєму місці чітко та якісно виконує покладені на нього обов’язки, адже всі розуміють, що від наших дій залежить життя побратимів-піхотинців», – говорять артилеристи.
Нині чоловіки боронять Україну на одній із найгарячіших ділянок фронту і роблять це з неабияким ентузіазмом, адже прагнуть якомога швидше повернутися з перемогою на рідну Житомирщину, де на них чекає любляча мама та дружина Олеся.
Читайте також:
- Волинянин отримав почесну відзнаку від Головнокомандувача ЗСУ
- Метал проштрикнув наскрізь: спецпризначенець з Луцька відновлюється після отриманого на передовій поранення
Будь в курсі усіх новин
