#100 бригада

«Моє місце зараз тут»: історія бійця «Сталевої Сотки» з позивним «Бобер»

«Моє місце зараз тут»: історія бійця «Сталевої Сотки» з позивним «Бобер»

41-річний Володимир із Шацька, який родом з Одещини, наприкінці 2023 року вступив до лав ЗСУ. Нині він служить сержантом-менеджером зенітного ракетного дивізіону 100-ї окремої механізованої бригади та має позивний «Бобер».

Він повертає бойову техніку до строю: історія воїна 100-ї бригади

Він повертає бойову техніку до строю: історія воїна 100-ї бригади

50-річний Сергій із позивним «Столяр» добровільно став на захист України у лютому 2022 року. Сьогодні він очолює ремонтний взвод 100-ї окремої механізованої бригади та відповідає за те, щоб пошкоджена бойова техніка якомога швидше поверталася до строю.

«Коса», «Святий» і «Сава»: історії трьох побратимів зі 100-ї бригади

«Коса», «Святий» і «Сава»: історії трьох побратимів зі 100-ї бригади

Троє військовослужбовців зенітного ракетного дивізіону 100-ї окремої механізованої бригади – Андрій із позивним «Коса», Андрій «Святий» та В’ячеслав «Сава» – разом виконують бойові завдання та захищають українське небо. Кожен із них має свою історію, родину та захоплення, які чекають на повернення захисників додому.

Шість дітей та 11 онуків чекають удома: історія волинянина, який пішов добровольцем на війну в 55 років

Шість дітей та 11 онуків чекають удома: історія волинянина, який пішов добровольцем на війну в 55 років

55-річний Анатолій із села Мокрець Турійської громади пішов добровольцем до війська в перший день повномасштабного вторгнення Росії. За роки служби військовий із позивним «Батя» воював на Волині, у Серебрянському лісі та на Покровському напрямку, а після переведення став водієм-слюсарем ремонтно-відновлювального батальйону 100-ї окремої механізованої бригади. Нині чоловік продовжує службу, зберігає оптимізм і чекає на зустрічі з великою родиною — шістьма дітьми та одинадцятьма онуками.

Пішов служити у 18, а тепер не уявляє себе без армії: історія воїна 100-ї бригади «Рудіка»
фото

Пішов служити у 18, а тепер не уявляє себе без армії: історія воїна 100-ї бригади «Рудіка»

31-річний Владислав із позивним «Рудік» служить старшим механіком-водієм танкового батальйону 100-ї окремої механізованої бригади. Він відповідає за справність бойових машин і вже вирішив, що пов’яже своє майбутнє з армією навіть після завершення війни.

«З другого пострілу б’ємо точно в ціль»: історія танкіста із волинської 100-ї бригади

«З другого пострілу б’ємо точно в ціль»: історія танкіста із волинської 100-ї бригади

Мирославу 39 років, він родом з Івано-Франківська. Побратими знають його за позивним «Пончик», який закріпився за ним ще зі шкільних років. Сьогодні він – навідник танкового батальйону 100 омбр, який виконує бойові завдання та знає: на війні важливі не лише влучність і витримка, а й уміння довіряти тим, хто поруч.

Від добровольців до командирів: історії двох захисників із Ковеля, які разом воюють у 100-й бригаді
історії війни

Від добровольців до командирів: історії двох захисників із Ковеля, які разом воюють у 100-й бригаді

Двоє військових із Ковеля Іван із позивним «Хакер» та Максим на псевдо «Білий» разом служать у 2-му механізованому батальйоні 100-ї окремої механізованої бригади. Один із них став до війська в перший день повномасштабного вторгнення Росії, інший долучився до лав ЗСУ у 2024 році. Нині обидва волиняни обіймають командирські посади й захищають Україну на фронті за понад тисячу кілометрів від рідного міста.

Поліцейський, лісівник і військовий: троє волинян стали побратимами у 100-й бригаді
історії війни

Поліцейський, лісівник і військовий: троє волинян стали побратимами у 100-й бригаді

Троє волинян із Камінь-Каширщини, які до війни мали різні професії та плани на життя, сьогодні служать у 100-й окремій механізованій бригаді. 25-річний Микола «Кардан» раніше працював лісівником, 27-річний Олександр «Лягавий» був поліцейським, а 33-річний Сергій «Апостол» служить із 2014 року. Нині вони разом у складі 1-го механізованого батальйону захищають Україну.

Воїни 100-ї бригади показали Краматорськ у День міста
фото

Воїни 100-ї бригади показали Краматорськ у День міста

Воїни 100-ї окремої механізованої бригади показали, яким сьогодні є Краматорськ – місто, що продовжує жити та залишатися українським, попри близькість до фронту й постійні ворожі атаки.

«Щоб дійти на позицію, треба витратити цілий день»: історія радіотелефоніста з Волині

«Щоб дійти на позицію, треба витратити цілий день»: історія радіотелефоніста з Волині

28-річний Андрій із Володимира, позивний «Будьоний», служить старшим радіотелефоністом взводу зв’язку. Він працював на Лиманському, Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках, де нині, за його словами, дістатися до позиції для налаштування зв’язку може займати цілий день.

«Найважливіше — це люди»: історія командира волинської «Сталевої Сотки»

«Найважливіше — це люди»: історія командира волинської «Сталевої Сотки»

32-річний Василь із позивним «Крук» має за плечима роки військової служби, бойовий досвід та участь у бойових діях від початку повномасштабного вторгнення. Нині він — молодший лейтенант і командир механізованого взводу у 2-му механізованому батальйоні 100-ї окремої механізованої бригади, до якого приєднався у жовтні 2025 року. Військовий переконаний, що на війні найважливішими залишаються люди, довіра та злагодженість підрозділу, а його найбільша мрія після перемоги — повернутися додому до родини.

«Я залишаю бригаду боєздатною та однією з кращих»: командир волинської 100-ї ОМБр Руслан Ткачук переходить на нову посаду

«Я залишаю бригаду боєздатною та однією з кращих»: командир волинської 100-ї ОМБр Руслан Ткачук переходить на нову посаду

Командир 100-ї окремої механізованої бригади полковник Руслан Ткачук залишає посаду та переходить до 19-го Армійського корпусу, до складу якого входить «Сталева Сотка». Звернення він назвав своїм крайнім постом у статусі командира «Сталевої Сотки».

Від слюсаря до командира «Граду»: історія бійця волинської «Сотки»
історії війни

Від слюсаря до командира «Граду»: історія бійця волинської «Сотки»

Ще кілька років тому він працював слюсарем і водієм, а сьогодні командує бойовою машиною «Град» та б’є по позиціях російських окупантів. 51-річний Сергій із позивним «Камо» — боєць волинської «Сталевої Сотки». Як цивільні навички допомагають йому на війні та чому він вважає, що хорошим артилеристом може стати кожен, хто має бажання — у його історії.

Боєць волинської бригади зі звичайного автомата збив 12 російських дронів за півтори години

Боєць волинської бригади зі звичайного автомата збив 12 російських дронів за півтори години

Військовослужбовець 100-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мальок» прикриває українських артилеристів від ворожих безпілотників. За два роки служби він навчився розпізнавати дрони за звуком і знищувати їх зі звичайного автомата — одного разу разом із побратимом бійці збили 12 БПЛА приблизно за півтори години. Свою історію військовий розповів кореспонденту АрміяInform, згадавши службу на різних напрямках та шлях до війська у 2024 році.

Воював на трьох напрямках, двічі був у СЗЧ і повернувся: боєць із Луцька розповів свою історію

Воював на трьох напрямках, двічі був у СЗЧ і повернувся: боєць із Луцька розповів свою історію

Лучанин Дмитро після початку повномасштабної війни став до лав ЗСУ, воював на Запорізькому, Покровському та Куп’янському напрямках і отримав позивний «Рембо». Через складні сімейні обставини чоловік двічі залишав військову частину без дозволу, але згодом вирішив повернутися до служби. Нині «Рембо» служить водієм у взводі матеріального забезпечення батальйону безпілотних систем 100-ї окремої механізованої бригади.