«Бабуля» з Волині понад три з половиною роки служить у війську

Історію захисниці розповідають у 100 бригаді. 

– Я виросла на Волині, тут моя земля, тут мої діти народилися. А щодо російського походження навчилася жартувати: мовляв, я неначе Мауглі – виросла у вашій зграї і маю ваш менталітет, – усміхаючись, каже жінка.

На момент повномасштабного вторгнення жінка була матір’ю чотирьох дітей (доньок Катерини, Єлизавети, Олександри та сина Гліба), а також бабусею двох онуків (Акіма й Андрія).

– Син став на захист Батьківщини у перший день повномасштабки. Мене ж просив лишатися вдома, – розповідає Вікторія, – Та вже 8 березня 2022 року я була в лавах тодішнього 54 об 100 обр ТрО. До війська йшла як медик, але вільної посади в батальйоні за цим напрямком вже не було. Натомість була посада діловода батальйонної служби пально-мастильних матеріалів, на яку я і погодилася. Коли ж «Сталева Сотка» ставала механізованою бригадою, мене запросили в службу ПММ бригадного рівня.

Чотири місяці тому сержант Вікторія втретє стала бабусею – у сина Гліба народився синок Матвійко:

– Позивний «Бабуля» мала від початків служби. А тепер у мене ще більше підстав на нього – адже я справжня бабуся відразу трьох славних козачат і неабияк тим пишаюся! – з гордістю каже бійчиня 100 омбр.

Маючи за плечима понад три з половиною роки служби у війську під час війни, пані сержант впевнено зберігає оптимістичний настрій:

– Швидко це не буде. І нам ще доведеться докласти неабияких зусиль. Але я точно знаю, що ця війна закінчиться на нашу користь. У підсумку ми станемо сильнішими на світовій арені. Але навіть після Перемоги легко Україні не буде – бо той придуркуватий сусід нікуди не дінеться.

Читайте також: 

• Зі стоматології на фронт: історія медикині з волинської 100 омбр бригади
• З Росії – в Україну і на фронт: історія медика «Джаміля» зі «Сталевої Сотки»
• «Коли він почав кричати матом, я зрозумів: все буде добре» - бойовий медик з 100 бригади про порятунок побратима