Бурштиноносні ділянки на Поліссі: підсумок доповіді на конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування»

Доповідач – Віктор Мельничук, д-р геолог. наук, завідувач кафедри геології та гідрології Національного університету водного господарства та природокористування.

Співдоповідачем виступив Анатолій Капустюк, директор КП «Волиньприродресурс», що діє у Волинській області. Підприємство активно підтримує розвиток геологічного вивчення видобутку бурштину на Поліссі, що важливо для перспектив видобутку бурштину у Волинській області. 

Детальніше про конференцію за посиланням: Участь КП «Волиньприродресурс» у десятій міжнародній науково-практичній конференції: «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування»

Підприємство вже не перший рік послідовно демонструє відповідальний та науково обґрунтований підхід до розвитку бурштинової галузі. КП «Волиньприродресурс» активно долучається до фахових дискусій, підтримує сучасні методи геологічного вивчення та відіграє помітну роль у формуванні стратегічного бачення розвитку бурштинової галузі на регіональному рівні – від участі в підготовці законодавчих ініціатив та нормативних змін до глибокого науково-аналітичного опрацювання геологічних матеріалів.

Важливо, що КП «Волиньприродресурс» не обмежується лише виробничою діяльністю, а робить ставку на співпрацю з науковцями та фахівцями галузі, розуміючи, що саме науково-дослідницька база є фундаментом для сталого розвитку видобутку бурштину. Участь підприємства в підготовці та представленні цієї доповіді ще раз підтверджує його активну роль як надійного партнера у розвитку легального та раціонального надрокористування на Поліссі.

КП «Волиньприродресурс» є найбільшим підприємством, створеним задля легального видобування бурштину загальною ліцензійною площею 51 524,7 га (515,247км²), що охоплює території Волинської області.

Діяльність КП «Волиньприродресурс» зосереджена на відповідальному видобутку бурштину з дотриманням екологічних норм та безпеки праці, забезпечивши з 2020 по 2024 рік понад 35 тис. кг сировини, з піковим лідируючим в Україні показником у 14,7 тис. кг у 2023 році. Процес включає геологічну розвідку з бурінням, підготовку кар'єрів без шкоди лісам, поетапний розкрив порід, первинну обробку та сортування за класифікатором

Державного гемологічного центру (ДКДК ISSN 2079-1186, вересень 2025), а також рекультивацію земель після видобувних робіт. Підприємство створює робочі місця для місцевих громад, сплачує податки та реалізує бурштин на внутрішньому й міжнародному ринках під суворою охороною, сприяючи сталому розвитку Волині.

Окрім КП «Волиньприродресурс», тема є важливою і для інших надрокористувачів, які отримали ліцензії на геологічне вивчення та видобуток бурштину на Поліссі.

19 перспективних на бурштин площ на Поліссі

Досліджувана територія охоплює шість аркушів масштабу 1:200 000, що включають частини Волинської та Житомирської областей. На основі геолого-прогнозного картування (ГПК), проведеного у 2004–2015 роках, було виділено 19 перспективних бурштиноносних площ. Серед них – відомі родовища, такі як Клесівське, Вільне та Володимирець Східний.

1. Рожевим кольором на картах позначено території, досліджені у 2014 році. Ці роботи, що тривали 11 років, завершилися формуванням бази даних, яка наразі є основою для визначення перспективних ділянок.
2. Жовтим кольором позначено території, які ще не охоплені геолого-прогнозним картуванням. Вони потребують додаткових досліджень для оцінки їхнього бурштиноносного потенціалу.

Результати геолого-прогнозного картування 2004–2015 років слугують основою для діяльності Державної служби геології та надр України (Держгеонадра). На основі цих даних визначаються перспективні бурштиноносні ділянки, які виносяться на аукціонні торги. Це сприяє залученню інвестицій у видобуток бурштину та забезпечує раціональне використання природних ресурсів регіону.

З плином часу геолого-прогнозне картування потребує перегляду та модернізації для врахування нових викликів і вдосконалення методології. Під час попередніх ГПК було визначено пошукові ознаки та прогнозні фактори бурштиноносності, які наразі потребують уточнення.

1. Пошукові ознаки включають задокументовані знахідки бурштину та ділянки стихійних розкопок, що вказують на потенційні поклади.
2. Прогнозні фактори першого роду, які можна визначити візуально, охоплюють стратиграфічний, структурно-тектонічний, літолого-фаціальний аспекти, а також фактори ерозійного зрізу та врізу.

Прогнозні фактори другого роду, що базуються на палеореконструкціях, включають палеогеографічний та палеогеоморфологічний аспекти.

Характеристика бурштиноносних ресурсів

Основні ресурси та промислові запаси бурштину на Поліссі пов’язані з осадовими прибережно-морськими фаціями межигірської світи олігоцену, представленими піщано-глинистими відкладами. Бурштиноносні пласти залягають на глибинах від 2 до 12 метрів, їхня потужність коливається від 1 до 6 метрів. Промислові вмісти бурштину-сирцю становлять від 10 до 250 г/м³, із середнім значенням 50 мг/м³. 

Ці характеристики вказують на значний потенціал регіону для промислового видобутку.

Передумови виконання робіт із розширення геолого-прогнозного картування на буртин

За останнє десятиріччя геологічне вивчення Прип’ятського бурштинового басейну істотно активізувалося – як завдяки діяльності ліцензованих надрокористувачів, так і через несанкціонований видобуток на Рівненщині та Житомирщині. Водночас масштаби нелегальних пошуків і розробок значно перевищили обсяги легальних робіт, що суттєво вплинуло на стан надр та ускладнило планування подальшого раціонального освоєння бурштинових ресурсів.

На Поліссі залишаються великі перспективні території загальною площею близько 8 тис. га, які піддавалися незаконному видобутку. При цьому приблизно половина цієї площі досі не оцінена геологічним вивченням на наявність бурштину.

Окремі топографічні аркуші залишаються малодослідженими:

1. М-35-II та М-35-V у масштабі ПТК-200 фактично не досліджувалися;
2. М-35-II, –III та –IX не були охоплені геолого-довідковими роботами (ГДП-200);
3. їх основою залишаються матеріали Держгеолкарти-200, складені ще у 1960–1970-х роках.

Крім того, на Поліссі не вивчено бурштиноносність еолових відкладів, які в сусідній Східній Польщі вже продемонстрували високий потенціал – там відкрито низку нових родовищ кондиційного бурштину. На відміну від олігоценових родовищ, вміст бурштину в пробах з родовища Нєдзвіеда-ІІ в середньому становить 1038,5 г/м³, що в 20 разів більше за цей показник для бурштинових родовищ Полісся. Тому дослідження еолових покладів дійсно актуальна.

Сучасні пошукові ознаки та прогнозні фактори бурштиноносності також потребують оновлення та уточнення. Це необхідно для формування надійної методологічної бази нового етапу геолого-прогнозного картування (ГПК-200), який дозволить точніше окреслити перспективні ділянки та забезпечити ефективне управління ресурсами.

Структурно-тектонічний прогнозний фактор також потребує перегляду щодо закономірності, що поблизу розломів, з якими пов’язані карстові палеоулоговини (пастки бурштину) в крейдяній поверхні, кількість кусків бурштину більша.

Підсумовуючи результати доповіді, можна впевнено стверджувати, що оновлення та розширення геолого-прогнозного картування бурштиноносних територій Українського Полісся є важливим стратегічним кроком для подальшого розвитку бурштинової галузі як на Волині, так і в Україні загалом. Сучасні геологічні дослідження, засновані на новітніх методах аналізу, дадуть змогу точніше визначити перспективні ділянки, забезпечити раціональне використання надр, а також сформувати науково обґрунтовану базу для державного планування й інвестиційної привабливості регіону.