Чи готовий Луцьк до «воєнного» опалювального сезону? Інтерв’ю з директором ДКП «Луцьктепло» Іваном Скорупським

- Луцьк готовий до опалювального сезону?

- Опалювальний сезон зазвичай починається в жовтні, загальне правило: після того, як три доби поспіль середня температура буде меншою +8 ^оС.  Але 15 вересня у нас – дата відліку повної готовності. Ми починаємо заповнення мереж водою, і це дасть нам час на ремонті роботи.

На жаль, маємо поганий досвід початку опалювального року у минулому році. Мережі дуже зношені, і труби, які не використовувались влітку, під тиском руйнуються. Торік після пуску води витоків було настільки багато, що з деякими впоралися вже на початку листопада. Ми викопували труби, а вони - як друшляк. В місті були багатоквартирні будинки, в яких тільки в середині листопада з’явилося тепло.

- Мережа в такому поганому стані?

- Усіх мереж в Луцьку – 132 км, і 80% з них – у ветхому стані. Маємо лише 10% якісних, попередньо ізольованих труб, які замінили за європейські кредитні кошти. До речі, ці труби не тільки мають великий термін експлуатації, у них фактично немає тепловтрат. На поверхні, під якою проходить така труба, навіть сніг не тане.

Останні 5 років ми щороку маємо по 150 аварійних ордерів на розкопку землі, бо є прорив. А за останній рік – вже 170 ордерів. Труба все далі старіє, витоків стає більше.

І це настільки великий об’єм робіт, що ми не виконали б їх і за 5 чи навіть за 10 років. Було б пів міста перекопано. Заміну треба робити поступово, крок за кроком. Але поки не оновимо хоча б 70% мереж, доти будуть витоки, будемо копати, а люди будуть нарікати, що ми знову розрили вулицю.

- Як стосовно газу: його достатньо на цей опалювальний сезон?

- За договором із постачальником газу нам завжди передбачений певний об’єм. Якщо ми вписуємось в цей об’єм, платимо 7,42 грн/м³. Якщо перевищуємо ліміт, ціна буде іншою – близько 40 грн/м³.

Цього року нас обмежили в такій кількості газу: мінус 10% від того, що використали минулого опалювального сезону. Це виходить на 5 млн м³ газу менше, і це величезна цифра.

- Скільки використали минулого року і як буде цього? Поясніть на цифрах.

- Зазвичай в зимові місяці ми використовували по 10,5-11 млн м³ газу. Зараз на грудень будемо мати 9 млн м³. Завдання в тому, щоб вже до 1 грудня розробити такий план, за яким в квартирах буде тепло всі 31 день. А не так, що стартуємо, як зазвичай, в квартирах +22 ^оС, а на завершення місяця газу не вистачить.

І тут можливий сценарій, що в квартирах буде +20 ^оС чи +18 ^оС. Все ще дуже залежить від погодних умов, а зиму, на жаль, прогнозують холодною.

Якщо буде недостатньо ресурсів, то можливий і такий сценарій, що ми можемо змінити графік подачі гарячої води.

До речі, Запорізька міська рада півтора місяці тому відмовилась від централізованої подачі гарячої води. Оголосили, що тепер це – справа кожного мешканця, як себе забезпечити гарячою водою. Це дасть місту можливість зекономити 15% газу, який буде потрібен на опалювальний сезон.

Приблизно таку ж цифру ми теж могли б отримати, якби відмовились від послуги централізованого постачання гарячої води. Це покрило б ті 10% газу, які нам не додадуть цього року.

- Підприємство може самостійно ухвалити таке рішення і призупинити послугу?

- По-перше, ми ще не говоримо, що таке відбудеться, лише обговорюємо одну із можливостей.

Але якщо буде люта зима і не буде вистачати газу, то ми будемо ініціювати виконком і доносити до керівництва міста таку інформацію, показувати розрахунки і пропонувати рішення. А остаточне рішення буде за Луцькою міською радою.

- Чи передбачений мінімум, до якого можна опустити температуру в квартирах?

- Зараз правилами передбачена температура +18 ^оС у внутрішніх кімнатах і +20 ^оС у кутових. Далі кожен градус пониження температури в квартирі – це мінус 5% оплати вартості.

На центральному рівні давно говорили, що зима буде холодною, що газу недостатньо і треба прописати нові норми - мінус два градуси, але жодного документу так і не ухвалили.

- Якщо в квартирах буде холодніше, чи означає це, що в платіжках будуть менші цифри?

- Я вже отримую подібні звернення-запитання від голів ОСББ. На виконкомі, який був минулого тижня, продовжили дію існуючих тарифів.

Сьогодні в місті – стовідсотковий облік спожитого тепла, всі будинки мають лічильники. Тому люди будуть платити безпосередньо за тепло, яке зайде в будинки. Хоча цієї зими, можливо, воно не забезпечить в квартирах +20 чи +22 ^оС, як ми звикли.

До речі, ще до війни були будинки, які просили постачати тепло на рівні +18 ^оС. Як на мене, це – достатньо прохолодно, але якщо в будинку проживає більшість пенсіонерів, вони хочуть економити. Встановлені в будинках ІТП (індивідуальні теплові пункти, - ред.) дають таку можливість.

- Якщо простою мовою, в квартирах буде холодніше, бо є менше газу і щоб його зекономити, теплоносій, тобто вода, яка потрапляє в труби і батареї, буде слабше підігріватися?

- Так. Але це ми говоримо про песимістичний сценарій, а його може і не бути.

Насправді навіть попри війну, ми провели майже всі заходи з підготовки до опалювального сезону, які планували. Нагадаю, що зараз в Луцьку працюють європейські грантові і кредитні програми, за якими проводимо модернізацію міської системи.

(детальний перелік – на фото далі)

На початку війни ми не знали, чого чекати і чи не зупиняться ці програми, але європейські компанії сказали, що не втечуть і продовжать роботу. Тому за цей період ми зробили багато, замінили частину тепломереж, пальникові системи і насоси на котельнях, на 330 луцьких будинках впродовж трьох років встановили ІТП, цього року - 76.

Завдяки цим заходам ми маємо цього сезону спожити газу як мінімум на 1 млн м³ менше, ніж минулого. Нагадаю, що загалом для Луцька скоротили об’єм на 5 млн м³. Тому ці заходи дали хороший результат, який частково компенсує нам зменшені об’єми газу.

- В рамках європейського проекту на одній із міських котелень на вулиці Боженка встановили котел, який працює на альтернативному пальному – біомасі. Це вигідно? І чи може Луцьк розраховувати на таку модернізацію інших котелень, щоб не бути настільки залежними від газу?

- За грантові кошти місто отримало котел потужністю 5 МВт, який встановили у котельні на Боженка. Він працює не на газі, використовуємо як сировину тріску. Планувалося, що цей котел буде працювати тільки влітку – для обігріву води. Але ми провели певні технологічні дії і почали використовувати його також для виготовлення теплової енергії взимку.

Загалом літом цей котел виробляє тепло для постачання гарячої води на мікрорайон ДПЗ і плюс ми додатково перепідключаємо сюди споживачів з іншої котельні на Даньшина, 10. Завдяки цьому економимо майже 3 млн м³ газу, спалюючи деревну тріску.

За цим майбутнє, на сьогодні це вигідне джерело виробництва тепла. У нас багато лісів, крім цього є вже підприємства, які вирощують енергетичну лозу, це дешевша сировина. Тому місту точно було б вигідно ще дообладнати підприємства такими котлами на біомасі і заміщувати використання дорогого природного газу.

- Якщо перевести це в гроші, яка виходить економія?

- Виробляти з тріски тепло для обігріву води влітку було вдвічі дешевше, ніж якби ми це робили на газі. Взимку буде трохи інший розрахунок, на жаль, продавці деревини точно піднімуть ціну, вже є така тенденція, бо дуже великий запит.

- Скільки б коштувало на інші міські котельні поставити твердопаливні котли?

- За котел на Боженка ми заплатили 1 млн 300 тис. євро. Сьогодні побудувати таку котельню буде коштувати не менше 4 млн євро.

Але така котельня на 5 МВт – не надто потужна, споживачів у найбільших мікрорайонах і гарячою водою, і теплом при таких потужностях не забезпечиш. До прикладу, щоб забезпечити теплом споживачів Привокзального мікрорайону для котельні на Арцеулова потрібен котел потужністю 25 МВт. Його ціна буде – не менше 12 млн євро, це величезні кошти.

- В українців є перестороги, що ворог, з яким воюємо, буде намагатися дестабілізувати нашу критичну інфраструктуру: світло, воду, тепло, газ. Як підприємство до цього готується?

- У підприємства немає коштів на якусь альтернативу.

Знаю, що місто звернулося до американського фонду USAID, щоб забезпечити теплом лікувальні заклади. Ми розраховували потужність і кількість мобільних котелень, які для цього потрібні, і подали заявку на 11 штук. Тендери відбуваються, попередньо, ніби на кінець року будемо мати такі мобільні котельні.

Все решту, в тому числі населення - це такі великі об’єми тепла, які ми не зможемо забезпечити, якщо, припустимо, не буде газу.

Тому будемо керуватись наступним: якщо котельня зупиниться, будемо змушені злити воду з системи. Якщо цього не зробимо – вода замерзне і труби полопають.

Це не дуже хороша ситуація, бо навіть якщо таке станеться на якийсь час, наслідки будуть відчутними. Навіть якщо газ з’явиться через день, чи з інших причин після зупинки відновиться робота котельні, заповнення тепломереж – це тривалий процес, на який піде мінімум тиждень.

- А якщо не буде електроенергії? Зможете працювати на генераторах, наприклад?

- Зараз багато говорять про закупівлю дизельних генераторів, якщо раптом не буде електропостачання. Але хочу вам пояснити, що це означає в цифрах.

Вартість дизельгенератора потужністю 1 кВт – 9-12 тис грн. Для забезпечення Луцька теплом і гарячою водою нам потрібно було б закупити генераторів загальною потужністю 3800 кВт, а це орієнтовно 41,8 млн грн. На добу для їхньої роботи потрібно було б 14 тисяч літрів дизельного палива, і це означає ще – 742 тис/добу.

Але і це не гарантувало б вирішення проблеми. У нас в котельнях сучасне автоматизоване обладнання, яке зупиняє роботу при будь-якій проблемі, не тільки коли немає електрики чи газу.

За відсутності потрібного тиску води котел теж зупиняється. А якщо, припустимо, не буде електрики, то «Луцькводоканал» на генераторах навряд чи забезпечить потрібний тиск. У нас бували випадки, коли від прориву труби падав тиск і котел зупинявся.

В минулому опалювальному сезоні було таке, що котельня на Карбишева двічі чи тричі зупинялася, і довго відновлювали роботу, бо стався прорив на Конякіна. Прорвало трубу якраз поруч із каналізаційною мережею, струмінь води стікав в каналізацію і ми ніяк не могли виявити, де прорив. Усюди було сухо, ніч пропрацювали і не могли знайти.

- Якщо все ж станеться найгірший сценарій і не буде централізованої подачі тепла, чи можуть багатоквартирні будинки самостійно вирішувати цю проблему? Індивідуальне опалення встановлювати чи взагалі – власні твердопаливні котли на весь будинок?

- Твердопаливні котли – навряд чи можливо. Потрібна димова труба, а ви уявляєте посеред двору на 33-му трубу 15 метрів, яка нижча за будинок? Весь дим буде в будинку, він ніколи не зможе розсіятись. Екологи не дадуть дозвіл на таке.

А стосовно індивідуального опалення для будинків, то в Україні є міста, які пішли таким шляхом і там давно забули про централізоване опалення. Хоча тепер мають сумні наслідки. Старі будинки запроектовані під централізовану систему опалення, і коли з індивідуальними котлами в кожній квартирі не обігрівається технічний поверх, то на стелі під ним утворюється конденсат. Бачив якось новинний сюжет з такою історією: перед тим, як покласти спати дитину, мама стирає росу зі стелі. Крім того, це дуже пришвидшує руйнування житла.

Але треба розуміти, що в країні війна, і є міста, де точно не відновиться постачання газу. Якщо при цьому люди будуть ставити буржуйки в квартирах і виводити димоходи в вікно – у тій ситуації це можна зрозуміти і припустити.