Чи готовий Луцьк до «воєнного» опалювального сезону? Інтерв’ю з директором ДКП «Луцьктепло» Іваном Скорупським
Цього опалювального сезону Луцьк отримає менше газу, ніж зазвичай. Чи вистачить його, щоб обігріти місто і в квартирах була звична лучанам температура – спрогнозувати важко. Усе залежить від того, якою буде погода надворі.
При найбільш песимістичному сценарії можливе зниження температури в квартирах та зміна графіка подачі гарячої води. Або й повне відключення такої послуги.
Крім того, існують побоювання, що ворог, з яким воюємо, буде роботи спроби вивести з ладу критичну інфраструктуру і залишити українців без тепла, води та світла. Чи готовий до цього опалювальний сезон у Луцьку?
Детальніше – у розмові із директором ДКП «Луцьктепло» Іваном Скорупським.
- Луцьк готовий до опалювального сезону?
- Опалювальний сезон зазвичай починається в жовтні, загальне правило: після того, як три доби поспіль середня температура буде меншою +8 оС. Але 15 вересня у нас – дата відліку повної готовності. Ми починаємо заповнення мереж водою, і це дасть нам час на ремонті роботи.
На жаль, маємо поганий досвід початку опалювального року у минулому році. Мережі дуже зношені, і труби, які не використовувались влітку, під тиском руйнуються. Торік після пуску води витоків було настільки багато, що з деякими впоралися вже на початку листопада. Ми викопували труби, а вони - як друшляк. В місті були багатоквартирні будинки, в яких тільки в середині листопада з’явилося тепло.
- Мережа в такому поганому стані?
- Усіх мереж в Луцьку – 132 км, і 80% з них – у ветхому стані. Маємо лише 10% якісних, попередньо ізольованих труб, які замінили за європейські кредитні кошти. До речі, ці труби не тільки мають великий термін експлуатації, у них фактично немає тепловтрат. На поверхні, під якою проходить така труба, навіть сніг не тане.
Останні 5 років ми щороку маємо по 150 аварійних ордерів на розкопку землі, бо є прорив. А за останній рік – вже 170 ордерів. Труба все далі старіє, витоків стає більше.
І це настільки великий об’єм робіт, що ми не виконали б їх і за 5 чи навіть за 10 років. Було б пів міста перекопано. Заміну треба робити поступово, крок за кроком. Але поки не оновимо хоча б 70% мереж, доти будуть витоки, будемо копати, а люди будуть нарікати, що ми знову розрили вулицю.
- Як стосовно газу: його достатньо на цей опалювальний сезон?
- За договором із постачальником газу нам завжди передбачений певний об’єм. Якщо ми вписуємось в цей об’єм, платимо 7,42 грн/м3. Якщо перевищуємо ліміт, ціна буде іншою – близько 40 грн/м3.
Цього року нас обмежили в такій кількості газу: мінус 10% від того, що використали минулого опалювального сезону. Це виходить на 5 млн м3 газу менше, і це величезна цифра.
- Скільки використали минулого року і як буде цього? Поясніть на цифрах.
- Зазвичай в зимові місяці ми використовували по 10,5-11 млн м3 газу. Зараз на грудень будемо мати 9 млн м3. Завдання в тому, щоб вже до 1 грудня розробити такий план, за яким в квартирах буде тепло всі 31 день. А не так, що стартуємо, як зазвичай, в квартирах +22 оС, а на завершення місяця газу не вистачить.
І тут можливий сценарій, що в квартирах буде +20 оС чи +18 оС. Все ще дуже залежить від погодних умов, а зиму, на жаль, прогнозують холодною.
Якщо буде недостатньо ресурсів, то можливий і такий сценарій, що ми можемо змінити графік подачі гарячої води.
До речі, Запорізька міська рада півтора місяці тому відмовилась від централізованої подачі гарячої води. Оголосили, що тепер це – справа кожного мешканця, як себе забезпечити гарячою водою. Це дасть місту можливість зекономити 15% газу, який буде потрібен на опалювальний сезон.
Приблизно таку ж цифру ми теж могли б отримати, якби відмовились від послуги централізованого постачання гарячої води. Це покрило б ті 10% газу, які нам не додадуть цього року.
- Підприємство може самостійно ухвалити таке рішення і призупинити послугу?
- По-перше, ми ще не говоримо, що таке відбудеться, лише обговорюємо одну із можливостей.
Але якщо буде люта зима і не буде вистачати газу, то ми будемо ініціювати виконком і доносити до керівництва міста таку інформацію, показувати розрахунки і пропонувати рішення. А остаточне рішення буде за Луцькою міською радою.
- Чи передбачений мінімум, до якого можна опустити температуру в квартирах?
- Зараз правилами передбачена температура +18 оС у внутрішніх кімнатах і +20 оС у кутових. Далі кожен градус пониження температури в квартирі – це мінус 5% оплати вартості.
На центральному рівні давно говорили, що зима буде холодною, що газу недостатньо і треба прописати нові норми - мінус два градуси, але жодного документу так і не ухвалили.
- Якщо в квартирах буде холодніше, чи означає це, що в платіжках будуть менші цифри?
- Я вже отримую подібні звернення-запитання від голів ОСББ. На виконкомі, який був минулого тижня, продовжили дію існуючих тарифів.
Сьогодні в місті – стовідсотковий облік спожитого тепла, всі будинки мають лічильники. Тому люди будуть платити безпосередньо за тепло, яке зайде в будинки. Хоча цієї зими, можливо, воно не забезпечить в квартирах +20 чи +22 оС, як ми звикли.
До речі, ще до війни були будинки, які просили постачати тепло на рівні +18 оС. Як на мене, це – достатньо прохолодно, але якщо в будинку проживає більшість пенсіонерів, вони хочуть економити. Встановлені в будинках ІТП (індивідуальні теплові пункти, - ред.) дають таку можливість.
- Якщо простою мовою, в квартирах буде холодніше, бо є менше газу і щоб його зекономити, теплоносій, тобто вода, яка потрапляє в труби і батареї, буде слабше підігріватися?
- Так. Але це ми говоримо про песимістичний сценарій, а його може і не бути.
Насправді навіть попри війну, ми провели майже всі заходи з підготовки до опалювального сезону, які планували. Нагадаю, що зараз в Луцьку працюють європейські грантові і кредитні програми, за якими проводимо модернізацію міської системи.
(детальний перелік – на фото далі)
На початку війни ми не знали, чого чекати і чи не зупиняться ці програми, але європейські компанії сказали, що не втечуть і продовжать роботу. Тому за цей період ми зробили багато, замінили частину тепломереж, пальникові системи і насоси на котельнях, на 330 луцьких будинках впродовж трьох років встановили ІТП, цього року - 76.
Завдяки цим заходам ми маємо цього сезону спожити газу як мінімум на 1 млн м3 менше, ніж минулого. Нагадаю, що загалом для Луцька скоротили об’єм на 5 млн м3. Тому ці заходи дали хороший результат, який частково компенсує нам зменшені об’єми газу.
- В рамках європейського проекту на одній із міських котелень на вулиці Боженка встановили котел, який працює на альтернативному пальному – біомасі. Це вигідно? І чи може Луцьк розраховувати на таку модернізацію інших котелень, щоб не бути настільки залежними від газу?
- За грантові кошти місто отримало котел потужністю 5 МВт, який встановили у котельні на Боженка. Він працює не на газі, використовуємо як сировину тріску. Планувалося, що цей котел буде працювати тільки влітку – для обігріву води. Але ми провели певні технологічні дії і почали використовувати його також для виготовлення теплової енергії взимку.
Загалом літом цей котел виробляє тепло для постачання гарячої води на мікрорайон ДПЗ і плюс ми додатково перепідключаємо сюди споживачів з іншої котельні на Даньшина, 10. Завдяки цьому економимо майже 3 млн м3 газу, спалюючи деревну тріску.
За цим майбутнє, на сьогодні це вигідне джерело виробництва тепла. У нас багато лісів, крім цього є вже підприємства, які вирощують енергетичну лозу, це дешевша сировина. Тому місту точно було б вигідно ще дообладнати підприємства такими котлами на біомасі і заміщувати використання дорогого природного газу.
- Якщо перевести це в гроші, яка виходить економія?
- Виробляти з тріски тепло для обігріву води влітку було вдвічі дешевше, ніж якби ми це робили на газі. Взимку буде трохи інший розрахунок, на жаль, продавці деревини точно піднімуть ціну, вже є така тенденція, бо дуже великий запит.
- Скільки б коштувало на інші міські котельні поставити твердопаливні котли?
- За котел на Боженка ми заплатили 1 млн 300 тис. євро. Сьогодні побудувати таку котельню буде коштувати не менше 4 млн євро.
Але така котельня на 5 МВт – не надто потужна, споживачів у найбільших мікрорайонах і гарячою водою, і теплом при таких потужностях не забезпечиш. До прикладу, щоб забезпечити теплом споживачів Привокзального мікрорайону для котельні на Арцеулова потрібен котел потужністю 25 МВт. Його ціна буде – не менше 12 млн євро, це величезні кошти.
- В українців є перестороги, що ворог, з яким воюємо, буде намагатися дестабілізувати нашу критичну інфраструктуру: світло, воду, тепло, газ. Як підприємство до цього готується?
- У підприємства немає коштів на якусь альтернативу.
Знаю, що місто звернулося до американського фонду USAID, щоб забезпечити теплом лікувальні заклади. Ми розраховували потужність і кількість мобільних котелень, які для цього потрібні, і подали заявку на 11 штук. Тендери відбуваються, попередньо, ніби на кінець року будемо мати такі мобільні котельні.
Все решту, в тому числі населення - це такі великі об’єми тепла, які ми не зможемо забезпечити, якщо, припустимо, не буде газу.
Тому будемо керуватись наступним: якщо котельня зупиниться, будемо змушені злити воду з системи. Якщо цього не зробимо – вода замерзне і труби полопають.
Це не дуже хороша ситуація, бо навіть якщо таке станеться на якийсь час, наслідки будуть відчутними. Навіть якщо газ з’явиться через день, чи з інших причин після зупинки відновиться робота котельні, заповнення тепломереж – це тривалий процес, на який піде мінімум тиждень.
- А якщо не буде електроенергії? Зможете працювати на генераторах, наприклад?
- Зараз багато говорять про закупівлю дизельних генераторів, якщо раптом не буде електропостачання. Але хочу вам пояснити, що це означає в цифрах.
Вартість дизельгенератора потужністю 1 кВт – 9-12 тис грн. Для забезпечення Луцька теплом і гарячою водою нам потрібно було б закупити генераторів загальною потужністю 3800 кВт, а це орієнтовно 41,8 млн грн. На добу для їхньої роботи потрібно було б 14 тисяч літрів дизельного палива, і це означає ще – 742 тис/добу.
Але і це не гарантувало б вирішення проблеми. У нас в котельнях сучасне автоматизоване обладнання, яке зупиняє роботу при будь-якій проблемі, не тільки коли немає електрики чи газу.
За відсутності потрібного тиску води котел теж зупиняється. А якщо, припустимо, не буде електрики, то «Луцькводоканал» на генераторах навряд чи забезпечить потрібний тиск. У нас бували випадки, коли від прориву труби падав тиск і котел зупинявся.
В минулому опалювальному сезоні було таке, що котельня на Карбишева двічі чи тричі зупинялася, і довго відновлювали роботу, бо стався прорив на Конякіна. Прорвало трубу якраз поруч із каналізаційною мережею, струмінь води стікав в каналізацію і ми ніяк не могли виявити, де прорив. Усюди було сухо, ніч пропрацювали і не могли знайти.
- Якщо все ж станеться найгірший сценарій і не буде централізованої подачі тепла, чи можуть багатоквартирні будинки самостійно вирішувати цю проблему? Індивідуальне опалення встановлювати чи взагалі – власні твердопаливні котли на весь будинок?
- Твердопаливні котли – навряд чи можливо. Потрібна димова труба, а ви уявляєте посеред двору на 33-му трубу 15 метрів, яка нижча за будинок? Весь дим буде в будинку, він ніколи не зможе розсіятись. Екологи не дадуть дозвіл на таке.
А стосовно індивідуального опалення для будинків, то в Україні є міста, які пішли таким шляхом і там давно забули про централізоване опалення. Хоча тепер мають сумні наслідки. Старі будинки запроектовані під централізовану систему опалення, і коли з індивідуальними котлами в кожній квартирі не обігрівається технічний поверх, то на стелі під ним утворюється конденсат. Бачив якось новинний сюжет з такою історією: перед тим, як покласти спати дитину, мама стирає росу зі стелі. Крім того, це дуже пришвидшує руйнування житла.
Але треба розуміти, що в країні війна, і є міста, де точно не відновиться постачання газу. Якщо при цьому люди будуть ставити буржуйки в квартирах і виводити димоходи в вікно – у тій ситуації це можна зрозуміти і припустити.